Меланхолія
Мій острів — ліжко
затягує все глибше
вже пророста земля
над мріями
твій розцілунок
здатен зачарувати дійсність
Байдужість лягає поруч
дарує безбарвний перстень
цілує в чоло
від сьогодні сестра... Read more →
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,401 subscribers
Open in Telegram вранці наздоганяю свій сон:
забудь дорогу сюди
не раді тобі тут
а він сміється
приходили сім мудреців
і сімдесят
і сім разів по сімдесят
таку давали пораду:
перший довго ридав
восьмий знизав плечима сказав
не... Read more →
забудь дорогу сюди
не раді тобі тут
а він сміється
приходили сім мудреців
і сімдесят
і сім разів по сімдесят
таку давали пораду:
перший довго ридав
восьмий знизав плечима сказав
не... Read more →
йти на твій голос,
коли кімната ставить розтяжки та гострі кути,
коли чорнота набухає, що аж тріщить хітин
моєї самотності полюс
кличе назовні усю накопичену кволість
ця ніч як наступний рівень — боюсь... Read more →
коли кімната ставить розтяжки та гострі кути,
коли чорнота набухає, що аж тріщить хітин
моєї самотності полюс
кличе назовні усю накопичену кволість
ця ніч як наступний рівень — боюсь... Read more →