Офіційний MCP-сервер для OpenTG вже тут 🎉

Спробувати
Храм поезії (🖤)

Храм поезії (🖤)

@uapoets

зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313

1 414 підписників
Відкрити в Telegram
***
Вона стоїть перед дзеркалом.
Сукня в крапочку, обручка проста,
тонкий ланцюжок, в улоговині поміж грудей – фігурка Христа,
слабкі руки, короткі нігті, рожева смужка старого рубця.
Вона стоїть,... Читати далі →
чи то вдарить бивнями спадень
зоравши поля задимлені
заструменіє
під вітрилами обрію надвечірʼям

де бродить поміж вітряків ирію
скуйводжене лоша осені
на післяжнивну стерню копитом налягаючи

а ми дотичні... Читати далі →
ловлю бісики у твоїх очах,
водночас із зайчиками у ластовинні.

хіба винні метелики, що летять на світло, наче у фільмах
жахів?
чи відьми у тому, що втрапляють у полум'я
від світанку і десь до... Читати далі →
Я тобі готувала зрази
І ковтала свої образи –
Ти ж мене не навчився кохати
Тож тепер мушу я готувати
Не для тебе – свої ці пампушки,
і оладки, і булочки, плюшки…

Я знайду собі кращого мачо.
І він буде... Читати далі →
Я більше не відчуваю середини, я проста пустота
вікна виставлені на
розпашку
мені не просто, не важко, не класно,
не аж так
приємно,
не те щоб погано
лице покривають плямні
мокруваті виділення,
виділи... Читати далі →
поетичний конкурс «ланіти Афродіти»

вітаю, наші переможці:

1 місце — Алеф
2 місце — Ольга Ритик
3 місце — Марія Чекарьова
3 місце — Юрій Іванов
3 місце — Раміна Солнцева

судили Коваленко, Волощенко та... Читати далі →
1 фото
поступ непевний у море з тисячі трав,
станеш на міну часу — спогади розірвуть
ставитимеш питання німі вітрам:
хто і навіщо сили стільки відклав?
скільки забрати, щоб не розізлити гру?

бруд, що навколо,... Читати далі →
Ігри в бісер

це був наш коронний фокус.

ми розмахували руками,
нервово жестикулюючи,
балансуючи
на невидимому канаті.

коли ми зустрілися посередині,
ти вкладав бісер мені до рота,
заштовхував кінчиком... Читати далі →
Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх... Читати далі →
в спальниках повних диму сни зовсім інші сняться
звичне для мене ліжко, замкнене в сірих стінах
корчиться від тривоги,
думкою оповите,
як ти там засинаєш під свічкове
багаття

замкнуті в кола люди до... Читати далі →