не міряй силу
своєю присутністю.
не міряй правду
аплодисментами.
ти так довго
репетирував велич,
що забув, як звучить
емпатія.
кожен твій вирок —
касовий чек
за чужі поразки.
кожне «я знаю» —
бетон у... Читати далі →
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1 414 підписників
Відкрити в Telegram дим від згарища ще лишається
я ступаю у нього боязко,
давши їсти приблуді-паніці,
що затягнута чорним поясом
частокіл із палиць у колесі
ще зі мною, боюсь хтось вколеться,
але в місті тривоги й галасу... Читати далі →
я ступаю у нього боязко,
давши їсти приблуді-паніці,
що затягнута чорним поясом
частокіл із палиць у колесі
ще зі мною, боюсь хтось вколеться,
але в місті тривоги й галасу... Читати далі →
parrhesia
я кажу їм
про чорношкірих дітей у Африці
які помирають від спраги
я кажу їм
як спрагу намагалася вгамувати
краплинами поту
якими
розсипом намистин
вкрите нависле наді мною
зловісне тіло
первісне... Читати далі →
я кажу їм
про чорношкірих дітей у Африці
які помирають від спраги
я кажу їм
як спрагу намагалася вгамувати
краплинами поту
якими
розсипом намистин
вкрите нависле наді мною
зловісне тіло
первісне... Читати далі →
ти ще сочишся по вилицях уві сні:
тепла живиця, ожинова кров і мед.
стерплий у жнив’яну пору, я знавіснів.
понад пологом байраку пливе печаль,
втішена ніжність і кинуте «поспішай».
бо на одного із нас... Читати далі →
тепла живиця, ожинова кров і мед.
стерплий у жнив’яну пору, я знавіснів.
понад пологом байраку пливе печаль,
втішена ніжність і кинуте «поспішай».
бо на одного із нас... Читати далі →
ця книга місця
наче довга ніч
перегортається гудінням телефонних відліків
і на полях її проявлена сміливість чорнильними обіймами знаходить пристань
причастям назови її — одним на двох.
на листопадову... Читати далі →
наче довга ніч
перегортається гудінням телефонних відліків
і на полях її проявлена сміливість чорнильними обіймами знаходить пристань
причастям назови її — одним на двох.
на листопадову... Читати далі →
Людино моєї хвилі
Катастрофічної легкості
Не вір порогам без стелі
Нам на березі схаменутись
Людино
Де б ми не виплили згодом
Дякую за присутність
Сподіваюсь
Ніякий на сіль і на спогад
Не будеш ходити
Десь... Читати далі →
Катастрофічної легкості
Не вір порогам без стелі
Нам на березі схаменутись
Людино
Де б ми не виплили згодом
Дякую за присутність
Сподіваюсь
Ніякий на сіль і на спогад
Не будеш ходити
Десь... Читати далі →
На прóстих брудних манжетах
застояні плями. Тонко
натягнута нитка дерми.
Удари стинають. Довго
хитається куля темна
у товщі води. Повторна
полуда наївних знаків
приходить у дім зі сходу,
стискає у кігтях... Читати далі →
застояні плями. Тонко
натягнута нитка дерми.
Удари стинають. Довго
хитається куля темна
у товщі води. Повторна
полуда наївних знаків
приходить у дім зі сходу,
стискає у кігтях... Читати далі →