‼️Економічна конкуренція стає головною причиною охолодження відносин Польщі та України Польсько-украї

‼️Економічна конкуренція стає головною причиною охолодження відносин Польщі та України

Польсько-українські відносини дедалі виразніше демонструють, що за політичними суперечками стоять не лише історичні питання, а й прагматичні економічні інтереси. Як зазначав Кирило Буданов, «добросусідство є там, де це вигідно». Після початку повномасштабної війни Польща стала головним хабом релокації українського ІТ-сектора: минулого року там проживало 39% українських ІТ-фахівців, а українці створюють близько 5% усіх робочих місць у країні. Очікується, що до 2030 року їхній внесок у ВВП Польщі становитиме 3,2%. При цьому погіршення суспільного ставлення до українців практично не позначилося на роботі ІТ-команд, що свідчить про очевидну економічну взаємозалежність.

▪️Водночас там, де Україна стає не партнером, а конкурентом, риторика Варшави стає значно жорсткішою. Показовою є історія з передачею Україні додаткових МіГ-29: заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик заявив, що Варшава очікує від Києва технологічного співробітництва у сфері безпілотників і доступу до українських розробок. На цьому тлі чергове загострення навколо УПА та почесного найменування українського підрозділу «імені Героїв УПА» виглядає не лише історичною суперечкою, а й політичним важелем. Аналогічно польська влада пов’язує європейську перспективу України з питаннями Бандери, Шухевича та Євгена Коновальця: МЗС Польщі вже попереджало про «великі проблеми» на шляху України до ЄС, а на перепохованні Коновальця не був присутній жоден представник дипломатії країн Євросоюзу.

▪️Ключовим фактором може бути саме аграрна конкуренція. Економіст Олег Пендзин вважає, що головною перешкодою для вступу України до ЄС стануть не Бандера чи УПА, а економічні питання. Польща щороку отримує близько 6,5 млрд євро аграрних дотацій ЄС, які покликані підтримувати місцевих фермерів, тоді як українська аграрна продукція є значно конкурентоспроможнішою. Її масштабний вихід на європейський ринок неминуче створюватиме тиск на польських виробників і ставитиме питання про перерозподіл європейських коштів. Не випадково подібні побоювання існують також в Угорщині та Словаччині, а майже 60% поляків, за опитуванням IBRiS для Radio ZET, виступають проти вступу України до ЄС.

Таким чином, нинішня напруженість має не лише історичний, а й цілком матеріальний вимір. На початку повномасштабної війни Україна була для Польщі передусім країною, яку потрібно було підтримати, але водночас українські біженці приносили польській економіці мільярди злотих податків. Тепер ситуація змінилася: Україна поступово перетворюється на конкурента за ринки, інвестиції та частину європейських ресурсів. Саме тому історичні суперечки можуть використовуватися як політичний інструмент для захисту власних економічних інтересів, а подальше зближення двох країн значною мірою залежатиме від того, чи зможуть вони перейти від конкуренції до взаємовигідної моделі співпраці.

#штт_Ексклюзив