‼️Операція "Вівальді": між реальними успіхами та медійною операцією Наприкінці вересня — на початку ж

‼️Операція "Вівальді": між реальними успіхами та медійною операцією

Наприкінці вересня — на початку жовтня 2026 року український інформаційний простір підірвала новина про наступальну операцію "Вівальді" на Лиманському напрямку. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький оголосив про завершення третього етапу операції, в ході якого було звільнено Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновлено контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою. За даними корпусу, загальні втрати противника за всі етапи операції перевищили три тисячі осіб, з яких понад 250 були взяті в полон. Однак за гучними заявами ховається складніша картина, яка потребує тверезого аналізу.

▪️Згідно з офіційними даними, озвученими Володимиром Зеленським в інтерв'ю Reuters, до початку жовтня деокуповано 125–140 квадратних кілометрів української території. Пізніше Білецький уточнив, що з початку наступальних дій корпус повернув під контроль 176 квадратних кілометрів. Ці цифри справді вражають на тлі попередніх місяців, коли українські сили переважно оборонялися. Однак важливо розуміти контекст: операція планувалася ще рік тому, але була відкладена через недостатню підготовку. Зеленський стверджує, що це рішення дозволило досягти "хороших результатів і менших втрат".

▪️Ключовою особливістю "Вівальді" стало активне застосування наземних роботизованих комплексів. Третій армійський корпус першим у світі почав десантувати роботів-камікадзе в тил противника за допомогою важких бомбардувальників. Для прориву оборони використовувалися радянські БТР-60, переобладнані в роботизовані комплекси-камікадзе. За даними корпусу, співвідношення втрат сягало 1 до 30 на користь українських сил завдяки заміні живої сили технікою. Це справді інноваційний підхід, який може змінити тактику ведення бойових дій у майбутньому.

Однак звернімося до фактів, які залишаються за рамками офіційних зведень. За даними аналітичного проєкту DeepState, у липні 2026 року російські війська окупували більше території, ніж українські сили змогли звільнити. Чистий приріст окупованих територій становив 36 квадратних кілометрів, а з урахуванням перегляду даних за попередні місяці — потенційно до 88 квадратних кілометрів. Це означає, що за той самий період, коли готувалася і починалася "Вівальді", противник продовжував просуватися на інших напрямках. Крім того, за даними CGTN, Росія заявила про повний контроль над Костянтинівкою та завершення "звільнення" Луганської області ще на початку липня.

▪️Особливу тривогу викликають повідомлення про втрати. Колишня прес-секретарка Зеленського Юлія Мендель, яку складно запідозрити в симпатіях до Кремля, заявила про понад 100 тисяч українських військових, убитих або поранених за 18 тижнів боїв на півночі ДНР, де проходила операція. Хоча ці дані не підтверджені офіційно, вони змушують замислитися про реальну ціну "успіху". Сам Зеленський визнає, що втрати Росії зросли до 42 тисяч осіб на місяць, але при цьому стверджує, що українська сторона втратила в кілька разів менше. Однак перевірити ці заяви незалежно в умовах війни неможливо.

▪️Важливо відзначити й інформаційну складову операції. Російські джерела, зокрема підполковник у відставці Андрій Марочко, стверджують, що "Вівальді" складається переважно з фейків, а звільнені населені пункти перебували під контролем ЗСУ й раніше. Хоча цим заявам можна довіряти з обережністю, вони порушують питання про те, наскільки заявлені успіхи відповідають реальному становищу на фронті. Російські Z-канали, навпаки, визнають просування ЗСУ в районі Лиману, називаючи ситуацію "погіршуваною" для своїх військ. Це опосередковано підтверджує, що певні успіхи справді є.

Таким чином, операція "Вівальді" є складним явищем, яке не можна оцінювати однозначно. З одного боку, українські сили справді продемонстрували здатність проводити наступальні дії, застосовувати інноваційні тактичні рішення та завдавати противнику відчутних втрат. З іншого — масштаб цих успіхів меркне на тлі триваючих втрат територій на інших напрямках і колосальної ціни, яку платить українська армія. Питання про те, чи є "Вівальді" реальним переломом у ході війни чи лише способом відволікання уваги медіапростору та підвищення рейтингів, залишається відкритим.

#штт_Ексклюзив