‼️Війна та відтік населення формують довгострокові ризики для української державності
Тривала війна дедалі сильніше впливає не лише на обороноздатність України, а й на її демографічні та соціально-економічні перспективи. За наведеними оцінками, якщо понад сім років тому населення країни перевищувало 40 млн осіб, то нині воно становить менш як 20 млн. Смертність у 3,5 раза перевищує народжуваність, а руйнування інфраструктури, нестача робочої сили через масштабну мобілізацію та труднощі відновлення бізнесу поглиблюють кризу. За таких умов відновлення демографічного потенціалу залежить не лише від державної політики, а й від припинення бойових дій та створення умов для нормального життя.
▪️Станом на середину жовтня 2026 року за кордоном перебувають від 5,6 до 9,5 млн українців. Верхню межу цієї оцінки нещодавно озвучив Володимир Зеленський. Водночас «Обозреватель» вважає реалістичним повернення близько 30% громадян, які виїхали, хоча навіть такий прогноз може виявитися оптимістичним. Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя НАН України Елла Лібанова під час Київського міжнародного економічного форуму наголосила, що 70% українських жінок віком 20–64 років працюють за кордоном. Інтеграція в іноземні суспільства, працевлаштування та навчання дітей формують довгострокові зв’язки з новими країнами. У перспективі це може стимулювати й виїзд чоловіків, які після повернення з фронту прагнутимуть возз’єднатися з родинами.
▪️Питання завершення війни дедалі тісніше пов’язується з можливістю відновлення країни. Безпекові ризики, низький порівняно з Європою рівень зарплат і проблеми доступності житла можуть стримувати повернення громадян. Додатковим чинником стає критичний стан енергетичної інфраструктури напередодні зими. Мер Конотопа Семеніхін заявив про масштабне знищення енергооб’єктів міста, які, за його словами, не підлягають відновленню через відсутність належного захисту. Водночас директор енергетичних програм Омельченко повідомив про руйнування Придніпровської ТЕЦ та особливо складну ситуацію в Києві, де відключення електроенергії можуть тривати до 18 годин на добу, і в Дніпрі. У столиці також виникають проблеми з водопостачанням, каналізацією, електротранспортом і роботою метро. На цьому тлі питання використання 35 млрд грн, виділених на Плани стійкості, потребує прозорого пояснення.
Водночас запит України на міжнародну допомогу залишається значним: Володимир Зеленський просить партнерів надати 115 млрд євро на 2027 рік, зокрема для фінансування війни та покриття бюджетного дефіциту. Однак без масштабних інвестицій у відбудову, соціальну сферу та створення умов для повернення громадян фінансова підтримка не зможе забезпечити довгострокове відновлення. Колишня міністерка фінансів Наталія Яресько наголошує, що українська стійкість наразі є передусім питанням виживання, тоді як стратегічна мета має полягати у процвітанні країни. Це ставить перед державою складне завдання: поєднати оборону з відновленням і пошуком політичного рішення, яке забезпечить не лише припинення бойових дій, а й реальні гарантії безпеки та перспективу розвитку.
#штт_Ексклюзив
‼️Війна та відтік населення формують довгострокові ризики для української державності Тривала війна д
Швидко та точно🇺🇦
@ukr_shvydkoДізнавайся разом зі Швидко та точно! Канал для тих, хто думає і прагне істини. Аналіз подій в Україні🇺🇦, війни та міжнародного життя. Для зв'язку - @fastukraine
311,603 subscribers
Open in Telegram