📖❤️ Ох, ця книжка — фист! Тетяна Жидак «Зустрінемося в цеху», 2026 (Creative Women Publishing) Весели

📖❤️ Ох, ця книжка — фист!

Тетяна Жидак «Зустрінемося в цеху», 2026 (Creative Women Publishing)

Веселила мене, хвилювала, втішала, захоплювала і роз’ятрювала душу, щоб у кінці залишити по собі світло й радість. Я оце більше за все люблю в літературі, більше за всі світи й сюжетні повороти.

✍️ Це автобіографічна повість про те, як Тетяна з початком повномасштабки поїхала до баби й діда в село на Коломийщині і почала там займатися волонтерством. Але насправді це лиш основа, а пише Тетяна своїм неповторно стильним покутським діалектом про те, як життя пробивається крізь сирени повітряних тривог, як сильні та яскраві жінки беруться до справи, яке щастя приносять бабі й діду такі повернення, і все таке цікаве.

🤌 Яка це мова, люди, який це стиль! Мої улюблені слівця: зачічканий, фертик, шмір, зелепуги, куца година, «жінкам лице би си лупало», гальоп, капара, горгоші... Коротше, клондайк! Але читається дуже легко, хіба ви взагалі ніколи не чули про мешти на обцасах — ну то буде ще більше відкриттів, бігме!

🤫 Скажу вже й про дрібний недолік — під кінець хронологія подій мені здалася трохи плутаною, там якось емоції взяли верх над раціо, але то й не дивно, книжка емоційна. Абсолютно шикарний дебют!

☝️ Дивно, але, здається, у нас не так вже й багато книжок про волонтерство, хоч який неоціненний внесок волонтерів у нашу спільну справу. «Зустрінемося в цеху» — першорядний взірець! #раджу_почитати всім! Покажу вам декілька кавалків тексту в коментарях.👇