📖😻 Вимбачте, але я продовжую кайфувати від «Багряного зрізу»! Ці два оповідання, я думаю, об’єднує д

📖😻 Вимбачте, але я продовжую кайфувати від «Багряного зрізу»!

Ці два оповідання, я думаю, об’єднує доволі велика доля автобіографічності (хоча, я тепер думаю, що і в попередніх це було також).

«До останнього слова» — Рязанцева завжди Рязанцева, дуже впізнавано. Тут знайшлося місце і пристрасті, і колишньому, і книгам, і роботі на телебаченні у Сєвєродонецьку. Але за кожним реченням тут впізнається Альона — я думаю, це вже фірмовий стиль.

«Дім спогадів» — дуже франківське оповідання Поліни Кулакової, доволі складне емоційно, особливо для самої авторки, так мені здалося. Оповідання з секретним ключиком, який Поліна, щоправда, особливо і не ховає. Я б міг посперечатися з Поліною стосовно того чи не сируватим воно вийшло, але навіщо, якщо я отримав все, чого хотів?

😎 Сьогодні вже дочитаю і продовжую радити збірку для легкого жанрового читання!

P. S. Для франківців залишу декілька привітів від Поліни у коментарі. Перекличка!

#багряний_зріз