Псевдоісторичну книжку про негрів, які нібито з часів неоліту населяли Британію, продають в британсь

Псевдоісторичну книжку про негрів, які нібито з часів неоліту населяли Британію, продають в британських музеях.

Йдеться про писанину "Brilliant Black British History" авторства нігерійської мігрантки, яке своє фентезі про африканців видає, власне, чомусь не в Африці. Фото даного примірника було зроблено в музеї в Девоні, де він демонструється відвідувачам під виглядом історичної літератури. Книжка повністю зліплена з історичних фальсифікацій, відвертої неправди, та перекручування або перебільшення фактів, і деякі з них настільки безглузді, що навіть заслуговують бути розібраними та спростованими.

В книзі стверджується, що в Британії епохи пізнього неоліту "не було цивілізації, ні міст, ні містечок", але при цьому давні негри, чорношкірість яких була "підтверджена" дослідженням ДНК у 2019 році, побудували Стоунхендж та інші мегалітичні пам'ятки. Цивілізації, міста і містечка — тоді вже існували в Британі. Щодо дослідження, ймовірно, йдеться про Ancient genomes indicate population replacement in Early Neolithic Britain, де було проаналізовано геноми 6 мезолітичних і 67 неолітичних людей із Британії.

Дослідження головним чином встановило те, що землеробство прийшло до Британії разом із переселенцями з континентальної Європи, і неолітичне населення Британії мало переважно генетичну спорідненість із ранніми землеробами Егейського регіону, які були групою анатолійських неолітичних землеробів, які мали чіткий генетичний профіль, що зазвичай характеризувався світлою шкірою, темнии волоссям та темними очима. Пізніше цю популяцію повністю замістили індоєвропейські переселенці, пов'язані з культурою Дзвоноподібних келихів.

Далі в книзі стверджується, що 11% населення римського Йорку було чорношкірим, та згадується поховання чорношкірої жінки. У випадку Йорку йдеться про антропологічне а не генетичне дослідження 2009 року Migration and Diversity in Roman Britain: A Multidisciplinary Approach to the Identification of Immigrants in Roman York, England, за результатами якого приблизно 11% дослідженої вибірки з кладовища Trentholme Drive та 12% вибірки з кладовища The Railway були класифіковані як "імовірно африканського походження".

Мало того, що 11% у двох невеликих вибірках перетворюються на 11% для населення всього міста — так ще й ситуація точно така сама, як і з дівчиною з Бічі-Хед, яку теж фальсифікатори називали чорношкірою, і що було спростовано більш сучасним аналізом ДНК. Схожа ж ситуація і з похованням Ivory Bangle Lady римської епохи, висновок про чорношкірість якої зроблена на основі прикраси зі слонової кістки та результатів дослідження, яке показало, що більшу частину життя жінка прожила в теплому прибережному регіоні, що не новина для римського світу.

В розділі про Англію Тюдорів стверджується, що в королівстві було "сотні чорношкірих британців" — "чорношкірі доярки, ченці та моряки, солдати та шпигуни". Історично відомо про існування трьох негрів при дворі в різні періоди часу. Наявність окремих осіб африканського походження не підтверджує масову присутність чорношкірого населення в усіх верствах суспільства часів Тюдорів. Ця писанина — ні що інше, як приклад того, як сучасна ідеологія підпорядковує знання заздалегідь визначеній концепції, щоб, наприклад, легітимізувати заміщення корінного населення.

Тобто спочатку існує бажана інтерпретація минулого, а вже потім підбираються та перекручуються факти, які мають її "підтвердити". Саме існування і продаж в музеї такої книги — демонструє те, як минуле цивілізації стало заручником сучасних політичних бажань. Історична спадщина має оцінюватися через її власні духовні, культурні, цивілізаційні принципи та передавати традицію далі. Якщо минуле перетворюється на інструмент обслуговування сучасних ідеологій — воно просто втрачає свою формотворчу функцію.

☠️ @vallholl