Друзі, тут ви зазвичай бачите мене з AI-кейсами і цифрами, а сьогодні хочу розповісти, як усе почина

Друзі, тут ви зазвичай бачите мене з AI-кейсами і цифрами,
а сьогодні хочу розповісти, як усе починалось задовго до AI

В моєму дитинстві прикладу, як «вибитися в люди», я не мав, тому шукав свій шлях сам.

У моїй родині не було підприємців. Ні батьки, ні бабусі з дідусями не закінчували університет. Жили ми в однокімнатній квартирі в Харкові, і грошей було дуже мало. Коли мені було років 16-17, це стало особливо тяжко.

Ніхто не показував мені, як виглядає успішна людина і з чого починати. Готової моделі життя, до якої можна було б просто приєднатися, у мене не було.
Зате було інше. Я точно знав, що не хочу жити так, як живу. Хотів стати кращою версією себе. Готової моделі не було, тож твердо вирішив шукати шлях сам.

Перший комп'ютер я отримав у 13. Інтернет з'явився через рік, і саме там я почав навчатись: вивчав Photoshop, монтаж. У 14 запустив YouTube-канал, брав розважальні відео з інших джерел, сам монтував, деякі набирали +-100 тисяч переглядів. І я його просто закинув, бо тоді ще не бачив, як на цьому заробити 🤷‍♂️ Коли у 2024 повернувся на YouTube, тоді й зрозумів, скільки можливостей проґавив.

Паралельно з 14 років я почав братися за підробітки. Роздавав листівки, клеїв оголошення, був помічником кухаря, працював у FreshLine. Мене цікавили два питання: де можна заробити і що конкретно я з цього отримаю. Грав, як і всі, в CS та доту, але ігри якось не затягнули, цікавіше було щось робити самому.

А от у навчанні й спорті мені завжди було важливо дійти до результату і бути першим.. З 6 класу щороку їздив на олімпіади з математики, потім ще з економіки, фізики і навіть хімії. Те саме зі спортом: плавання, танці, футбол, бокс, волейбол, баскетбол. Якщо бокс, то перше місце у своїй вазі, якщо волейбол, то обіграти паралельний клас.

У дев'ятому класі знайомий розповів про безкоштовні курси з розробки сайтів. Пішли разом. Він кинув уже в перший тиждень, а я пройшов курс до кінця. Чи знав я тоді, що це моя професія? Ні. Мені було цікаво, і я йшов до своєї мети.

Після курсу пішов шукати роботу програмістом і не знайшов - школяр без досвіду і знайомств нікому не був потрібен. Але висновок тоді зробив: на програмуванні можна заробляти в рази більше, ніж на листівках і кухні. Вперше зʼявився напрямок, а не чергова спроба.

З того часу в мене лишились дві установки.

Перша: складність - це питання часу. Чогось не знаю - вивчу. Задача велика - розберу на частини. Не вийшло одразу - значить, ще не розібрався.

Друга: якщо вже беруся, то хочу бути найкращим експертом, а не просто для галочки. Цей ритм нікуди не дівся, тепер він у моїй школі, в агенції і в цьому каналі.

Не чекайте, поки поруч зʼявляться люди, які вас витягнуть. У мене їх на старті не було. Як на мене, порядок зворотний - спершу сам вчишся і качаєш скіли, стаєш людиною, з якою іншим цікаво, і вже тоді поруч зʼявляються ті, з ким можна рости далі.

Цим постом починаю серію про свій шлях: далі буде університет, перші кроки в IT і як я прийшов до власного бізнесу.
Якщо вам цікаво читати далі, ставте реакцію🔥, і я підготую наступні частини