Традиція вшановувати загиблих хвилиною мовчання виникла під час Першої світової війни.

Традиція вшановувати загиблих хвилиною мовчання виникла під час Першої світової війни. Одним із перших міст, де її запровадили, став Кейптаун у Південній Африці. Від травня 1918 року щодня опівдні, після пострілу сигнальної гармати, містяни зупинялися на дві хвилини: завмирали трамваї, припинялася торгівля, чоловіки знімали капелюхи (на фото). Перша хвилина присвячувалася загиблим військовим, друга — тим, хто повернувся з війни.

11 листопада 1919 року, у першу річницю завершення бойових дій Першої світової війни, об 11-й годині ранку на дві хвилини зупинилося повсякденне життя британських міст відповідно до рішення короля Георга V.

На українських землях хвилину мовчання проводили щонайменше з 1930-х років. Найраніша зі знайдених документальних згадок датується 1933 роком: українці Волині присвятили три хвилини мовчання роздумам про боротьбу за свободу та загиблим від Голодомору. Газета «Діло» повідомляла про двохвилинне мовчання під час відкриття пам'ятної таблиці в Академічному домі Львова (1938). Українська повстанська армія також використовувала цей ритуал: наказ до п'ятої річниці УПА (1947) передбачав трихвилинне мовчання за загиблими повстанцями.