📌 Чи можна поставити під сумнів матеріали податкової перевірки, якщо наказ на її проведення не оскар

📌 Чи можна поставити під сумнів матеріали податкової перевірки, якщо наказ на її проведення не оскаржували?

⚖️ У постанові від 09.09.2026 у справі № 300/1733/25 Верховний Суд розглянув питання про те, наскільки суд у спорі щодо штрафу Держпраці може оцінювати законність податкової перевірки, матеріали якої стали підставою для застосування санкції.

Суди попередніх інстанцій, зокрема, посилалися на невідповідність інформації, яка стала підставою для фактичної перевірки, суб’єкту господарювання, щодо якого її провели.

🔹 Однак, Верховний Суд з таким висновком не погодився, та зазначив, що:

✔️ Законність наказу не стає предметом спору, якщо позивач не заявив її підставою позову. У цій справі наказ про призначення фактичної перевірки не був скасований або визнаний протиправним, а підприємство не заявляло порушень при призначенні та проведенні перевірки як підстав позову. Дослідивши це питання з власної ініціативи, суди вийшли за межі підстав позову.

✔️ Суд може дослідити наказ у межах оцінки акта перевірки як доказу. Зокрема, має значення, чи був наказ виданий, які правові та фактичні підстави в ньому зазначені та який об’єкт перевірки визначено.

✔️ Необхідно відрізняти перевірку законності наказу від дослідження його змісту як доказового контексту. У спорі щодо штрафу Держпраці суд не повинен без належних процесуальних підстав перетворювати розгляд на самостійний спір про законність податкової перевірки.

✔️ Навіть якщо порушення заявлено, вирішальною є не законність наказу сама по собі, а те, чи вплинули або чи могли об’єктивно вплинути недоліки перевірки на правильність висновків акта. Недоліки, допущені ДПС, самі по собі не означають, що Держпраці діяла протиправно.

✔️ Верховний Суд не погодився з судами і по суті. Лист міськради стосувався саме цегельного заводу в с. Комарів, тож помилка в назві власника не спростовує фактичної підстави перевірки за пп. 80.2.7 ПК України. Перевірку провели за фактичним місцем діяльності товариства, у присутності його представника та бухгалтера, а заперечень на акт за п. 86.7 ПК України товариство не подавало.

📌 Практичне значення цієї позиції полягає в тому, що підприємству потрібно правильно обирати спосіб судового захисту. Якщо мета — оскаржити сам наказ про перевірку, це окреме процесуальне питання. Якщо ж оскаржується штраф Держпраці, аргументи щодо наказу мають бути пов’язані з предметом і підставами саме цього спору.

🔥 Отже, неоскаржений наказ про перевірку не можна автоматично вважати незаконним у межах спору про подальший штраф. Суд має дотримуватися меж предмета розгляду та оцінювати наказ у тому обсязі, який має значення для конкретного спору.

Матеріали проаналізував та підготував юрист Михайло Ортинський.

Про нас | Послуги | Відгуки