— Гей, — сказав я, піднімаючи її підборіддя, щоб вона поглянула на мене. — Що діється у твоїй голівці?
Вона зітхнула, взяла мою руку й поклала собі на груди, просто на серце.
— Пам’ятаєш, ти казав, що твоє серце б’ється лише заради Катлера?
— Ага.
— Останні кілька місяців я не знала, чи моє взагалі колись знову заб’ється. Але відчуваєш, як сильно воно калатає? — запитала вона, накриваючи мою долоню своєю. — Я знаю, ми лише двоє сусідів, які трохи розважаються, і це нікуди не приведе, але… Не знаю. Мені здається, ти певною мірою повернув мене до життя, Неше. Тож навіть якщо все закінчиться просто зараз, сьогодні, дякую тобі за це.
#цитати_Серцебиття_Харта Лаура Павлов