Азійський оборонний трильйон Коли говорять про оборонний цикл, майже завжди мають на увазі Європу: в

Азійський оборонний трильйон

Коли говорять про оборонний цикл, майже завжди мають на увазі Європу: війна поруч, цілі НАТО, перезапуск заводів. Тим часом азійський цикл іде окремо, він навіть більший у грошах і майже не потрапляє в портфелі рітейл-інвесторів😳.

У 2026 році Азія витрачає на оборону близько $702 млрд проти $431 млрд у ЄС. Це плюс 10% за рік у доларах і 1,8% регіонального ВВП – найвищий рівень щонайменше з початку 1990-х. Оборонка стала одним зі стовпів азійського капексного суперциклу.

Перший перелом стався 2022 року. До того витрати росли в середньому на 4,5% на рік, після початку війни росії💩 проти України – вже на 6,6%. За чотири роки регіон додав близько 80% того, що до цього набирав за десять.

Другий перелом відбувається зараз: напруга на Близькому Сході🐓 штовхає азійських політиків витрачати ще швидше.

Усередині регіону картина концентрована: Китай витрачає $380 млрд, уся решта Азії разом – $322 млрд. І хоча в грошах регіон уже обігнав Європу, за інтенсивністю він відстає і від ЄС, і від США: 1,8% ВВП проти 2,1% та 3,0%. Саме цей розрив закладений у цілі.

Тайвань, який цього року підняв оборонний бюджет на 23%, цілиться в 5% ВВП за визначенням НАТО до 2030 року. Корея – у 3,5% до 2035-го, Індія – у 2,5% до 2031 фінроку. Японія обіцяє 2%, але тут легко помилитися на користь оптимізму. Китай цілі не оголошував, хоча новий пʼятирічний план наголошує на пришвидшеному розвитку передових бойових спроможностей.

Якщо політики виконають обіцяне💩, до 2030 року Азія витрачатиме на оборону $1 трлн у базовому сценарії та $1,2 трлн у сильнішому. Різниця – $200 млрд на рік, приблизно половина нинішнього оборонного бюджету Китаю.

Для інвестора важливіше, куди підуть ці гроші. Капекс, тобто техніка, дослідження та інфраструктура, вже займає 38% азійських оборонних бюджетів, і його частка зростатиме: витрати на персонал не встигають за бюджетом, тож кожен новий долар дедалі частіше йде в залізо. Оборонний капекс має зрости з $260 млрд у 2026 році до $460–570 млрд у 2030-му.

Щоправда, є два «але»🗣. Перше – фіскальний простір: в одній із найбільших економік регіону обслуговування боргу вже майже втричі перевищує оборонні витрати. Друге – зручного інструмента на всю азійську оборонку немає. Тож ставку доведеться збирати поіменно: хто має гроші на свої цілі й хто фізично вироблятиме це залізо.

🦘 Чому з Японією легко помилитися, хто в регіоні має фіскальний запас, як Вашингтон підштовхує союзників, експорт як другий канал попиту, аргумент про продуктивність і карта виробників Кореї, Японії, Індії та Австралії з тикерами – в повному тексті.