Тема: Запитання
Сергію, я розумію Вашу позицію щодо "зглажування" слів коли ви коментуєте певну тему, за яку в нашій країні можуть пришити сроку на раз два, але проблема тцк, як на мене, це бомба уповільненої дії і варто піднімати це трохи голосніше, як на мене. Так, я - анонім лише, і закликатти Вас ні до чого не буду, адже я лишусь анонімом і надалі, тому без провокацій короче.
Але теза така: Ви на вважаєте що градус ненависті до ТЦК та як результат - до армії також, може призвести у майбутньому до чергової коліївщини? До громадянської війни, якщо вже йти в крайності.
Ось оці усі "молодики" та спортіки, які викрадають, калічать та вбивають людей по дозволу (або навіть вказівці) влади, прикриваючись "потребами поповнення війська", нікуди після війни не дінуться (частина принаймні, хто не втече за кордон як беркут), а стануть просто бандитами або тітушками на оплаті чергового гаманця. Ті хто відчули владу та кров, не зможуть жити без цього.
Як на мене, проблема ТЦК це не просто "проблеми війни", а це - спрямована стратегії, мета якої невідома, але я впевнений що ця мета - точно спрямована проти України.
Дякую за Вашу роботу!
Дякую, що написали розгорнуто.
Почну з того, в чому з Вами погоджуюсь. Проблема є. Вона не вигадана й не зводиться до «російських фейків». Є відео, які бачить вся країна. Є кримінальні провадження й вироки. Є люди, які постраждали, померли. І кожен такий випадок б'є не по ТЦК - він б'є по армії, до якої чоловіків у такий спосіб «залучають». Довіра - це теж оборонний ресурс, і витрачають його надто щедро.
А тепер про те, де я з Вами розходжусь.
Перше - «за вказівкою влади». Це надто зручне пояснення. Я бачу інше: план у цифрах замість плану в людях, відсутній контроль і невідворотність покарання, яка працює вибірково. Зовні хаос і намір виглядають однаково, але це різні діагнози й різне лікування. Стверджувати намір без доказів я не буду - інакше я нічим не кращий за тих, кого критикую.
Друге - нова коліївщина. Не вірю в цей сценарій, і скажу чому. Таке стається не там, де багато злості, а там, де в неї немає жодного законного виходу. Поки працюють суди, ДБР, адвокати, журналісти й депутатські запити - вихід є. Він повільний і принизливо недосконалий, але він є. Небезпека настане тоді, коли його не стане. Саме тому варто битися за суд, а не за передчуття громадянської війни.
Третє - і тут прошу мене почути правильно. Ви маєте повне право на цю злість, і я не стану казати Вам, що Ви її не заслужили. Але зверніть увагу, як старанно її підігрівають зовні. Тема ТЦК - одна з найбільш «прокачаних» у ворожих мережах, і мета там рівно та, яку Ви самі назвали: не реформа, а розкол. ⬅️Це не означає, що проблеми немає. Це означає, що на справжній нашій рані хтось дуже професійно грає. Найкраща відповідь на це - не замовкнути, а говорити точно. Фактами, прізвищами, номерами справ. Точність - єдине, що неможливо перехопити й обернути проти нас.
І про «після війни». Тут Ви поставили справді важливе питання, тільки ширше, ніж самі сформулювали. Повернуться всі - і ті, хто відчув безкарність, і ті, хто пройшов пекло й не зламався. Яким буде баланс - залежить не від них, а від того, чи буде в держави суд, що працює однаково для всіх. Ось це й варто підіймати голосніше. Не «ТЦК - вороги», а «за кожен злочин має бути вирок». Перше ворогові вигідно. Другого він боїться висвітлювати у своїх ресурсах, але й наші чиновники цього боїться = покарання.
Щодо «згладжування» - тут Ви маєте рацію лише частково. Я справді зважую слова. Але не тому, що боюся сказати, а тому, що неточне слово в цій системі коштує комусь репутації, а комусь ...
Дякую за звернення. З такими запитами важче висловлюватись, ніж із зручними питаннями, але саме вони варті відповіді.