Остаточні параметри моделі мають бути визначені на основі актуарних розрахунків, анкетування бізнесу

Остаточні параметри моделі мають бути визначені на основі актуарних розрахунків, анкетування бізнесу для визначення PML (потенційно можливого збитку), географічного розподілу об’єктів, вартості основних фондів, напрямків економічної діяльності підприємств тощо.
Держава також має забезпечити можливість часткового перестрахування воєнних ризиків страховиків через ЕКА у диференційованих лімітах, єдині підходи до визначення ризиків та виключень, а також єдині принципи врегулювання збитків. Це дозволить сформувати стандартизований та диверсифікований страховий портфель, який буде більш привабливим для міжнародних перестраховиків.
Важливо також розширити перелік активів, які можуть бути застраховані. Йдеться не лише про будівлі та обладнання, а й про товарні запаси, сировину, готову продукцію, товари в дорозі та у виробництві, транспорт і орендоване майно. Для ритейлу, фармацевтики, логістики та виробничих підприємств саме ці активи часто є критичними для продовження операційної діяльності. Їх страхування може здійснюватися з використанням цифрових даних РРО, бухгалтерського обліку, ТТН та інших систем верифікації.
Окремо необхідно забезпечити швидкість та прозорість фіксації збитків. Доцільно створити єдине вікно, в якому факт воєнного ураження фіксується в одному реєстровому записі протягом 72 годин із використанням фото- та відеоматеріалів. Оцінка збитку має здійснюватися незалежними кваліфікованими оцінювачами або аварійними комісарами, а не органом, який безпосередньо розпоряджається виплатою. Єдиний реєстр має одночасно запобігати подвійній компенсації та дозволяти використовувати один набір підтверджених даних у страхових, бюджетних, податкових і кредитних процедурах.
2. РОЗШИРЕННЯ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9%» ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ БІЗНЕСУ
Страхова виплата сама по собі не забезпечує відновлення підприємства. Навіть у разі повного відшкодування вартості знищеного обладнання бізнесу потрібні кошти на ремонт приміщень, придбання нового обладнання, поповнення оборотного капіталу, виплату заробітних плат, відновлення логістики, релокацію та запуск виробництва. Особливо гостро ця проблема постає для підприємств, які втратили заставу або після пошкодження активів тимчасово втратили здатність обслуговувати вже існуючі кредити.
Тому пропонуємо розширити напрям відновлення у програмі «Доступні кредити 5-7-9%», збільшити граничні суми та створити спеціальний механізм кредитування підприємств, які постраждали внаслідок воєнних атак. Основою має стати державна портфельна гарантія, яка покриває орієнтовно 70–80% кредитного ризику, при цьому банк зберігає власну частку ризику. Це дозволить використати банківський капітал як основне джерело фінансування відновлення, а державний ресурс — як інструмент розподілу ризику.
У межах програми доцільно передбачити три взаємопов’язані продукти: короткострокові кредити на оперативний ремонт і заміну обладнання; кредити на поповнення оборотного капіталу, включно з фінансуванням заробітних плат, закупівель та інших критичних витрат; а також довгострокове інвестиційне кредитування модернізації, релокації та створення резервних виробничих потужностей.
Для таких кредитів необхідно зберегти пільгову ставку на рівні 5–7% у гривні, передбачити строк кредитування нерухомості до 10 років із відстроченням погашення основної суми на 12–18 місяців, включити до програми великих платників та групи пов’язаних осіб з окремими лімітами, а також не допустити банківських комісій, які фактично нівелюють ефект пільгової ставки. У випадках втрати підприємством застави її функцію має частково замінювати державна портфельна гарантія.
Принципово важливо поєднати кредитування зі страхуванням. Банківський кредит, страховий поліс, перестрахування та державна гарантія відновлення мають працювати як єдиний пакет. Наявність адекватного страхового покриття повинна враховуватися банком під час оцінки кредитного ризику з урахуванням ліквідності поліса, його виключень та франшизи.