​ЯКЩО БАТЬКО ПЕРЕКАЗУЄ ГРОШІ НА ДІТЕЙ БЕЗ ПОЗНАЧКИ «АЛІМЕНТИ» – ЧИ ЗАРАХУЮТЬ ТАКІ ПЛАТЕЖІ 💡Це дуже п

​ЯКЩО БАТЬКО ПЕРЕКАЗУЄ ГРОШІ НА ДІТЕЙ БЕЗ ПОЗНАЧКИ «АЛІМЕНТИ» – ЧИ ЗАРАХУЮТЬ ТАКІ ПЛАТЕЖІ

💡Це дуже поширене явище в моїй судовій практиці. І практично у всіх випадках подаються документи на виконання задніми числами, тобто із боргом у декілька років (закон це дозволяє) при тому, що інша сторона сплачувала аліменти, але без позначок. І скажу, що в деяких випадках суд не зараховував це як аліменти. Тож коли плануєте за домовленістю, тоді пишіть у призначенні платежу хоча б "на утримання дитини".

🔷 ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У 2019 році суд стягнув з батька на користь матері аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. Виконавчий лист було пред’явлено до примусового виконання у жовтні 2023 року, після чого державний виконавець відкрив виконавче провадження.

📝 Водночас батько стверджував, що сплачував кошти на утримання дітей і раніше. Зокрема, з квітня 2022 року він здійснював перекази на банківський рахунок матері дітей. У матеріалах справи також зазначено, що з 8 березня 2022 року до 22 вересня 2024 року чоловік перебував на військовій службі.

🔺У жовтні 2025 року державний виконавець наклав арешт на кошти боржника. Після звернення до виконавчої служби чоловікові повідомили про наявність заборгованості зі сплати аліментів. За розрахунком станом на 29 жовтня 2025 року вона становила 996 013,60 грн.

💡Батько надав ДВС банківську виписку про здійснені ним перекази, але ті відмовилася врахувати окремі операції як сплату аліментів, оскільки у призначенні платежу ❌ не було слова «аліменти».

Державний виконавець звернувся до стягувачки із вимогою підтвердити, які з отриманих коштів були аліментними платежами. Вона визнала частину переказів аліментами, але щодо інших заперечила.

🔺Зокрема, мати не визнавала як аліментні частину коштів, перерахованих у 2022–2024 роках. Вона пояснювала, що після початку повномасштабної війни на початку березня 2022 року виїхала з двома дітьми за кордон і потребувала коштів на оренду житла та облаштування життя в іншій країні. За її твердженням, батько добровільно надавав колишній сім’ї матеріальну підтримку. Також вона посилалася на домовленості щодо необхідності оренди житла, придбання меблів і техніки для дітей, їх навчання та стоматологічного лікування.

Після часткового визнання стягувачкою отриманих коштів аліментами виконавець перерахував заборгованість. Станом на 31 жовтня 2025 року її було визначено у розмірі 104 777,78 грн, а за наступним розрахунком станом на 31 січня 2026 року — 81 012,26 грн.

Батько ❌ не погодився з тим, що частину переказів так і не зарахували як аліменти, та оскаржив дії державного виконавця до суду.

🔷 СУД ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

⚖️ Новобаварський райсуд Харкова частково задовольнив скаргу. Суд визнав ❌ неправомірними дії державного виконавця щодо неврахування як аліментів переказів на загальну суму 125 845,76 грн, здійснених у період з 20 травня до 23 серпня 2022 року та у січні 2024 року. ДВС зобов’язали здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням цих сум. В іншій частині скарги суд відмовив.

🔺 Мати дітей оскаржила ухвалу. Вона наполягала, що перекази без конкретизації їх призначення як аліментів не повинні зараховуватися в рахунок їх сплати.

🔷 АПЕЛЯЦІЯ

⚖️ Харківський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу матері дітей ❌ без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції — без змін.

💡Після ухвалення рішення про стягнення аліментів батько здійснював перекази коштів на банківську картку матері дітей. З банківської виписки суд встановив, що платежі мали систематичний характер — здійснювалися двічі і більше разів на місяць або щомісяця.

🔺При цьому спірні платежі за період з 20 травня до 23 серпня 2022 року та за січень 2024 року на загальну суму 125 845,76 грн були подібними до інших переказів, здійснених батьком. У тих платежах також не було зазначено призначення саме як «аліменти».

Те, що отримані гроші витрачалися на конкретні потреби дітей, саме по собі не доводило, що вони були окремою від аліментів матеріальною допомогою.