🧾 10 років е-декларуванню: як Україна пройшла шлях від паперових декларацій до цифрового контролю за

🧾 10 років е-декларуванню: як Україна пройшла шлях від паперових декларацій до цифрового контролю за статками посадовців

1 вересня 2026 виповнилося 10 років від повноцінного запуску Єдиного державного реєстру декларацій.

До 2016 українські посадовці подавали декларації на папері, а доступ громадськості до них був обмеженим. Е-декларування змінило систему принципово: дані про доходи, майно, фінансові зобов’язання та інші активи посадовців зібрали в єдиному електронному реєстрі, відкритому для суспільства.

🔎 Навіщо це потрібно?
Головні завдання системи — виявляти ознаки незаконного збагачення, контролювати конфлікти інтересів і давати суспільству можливість стежити за зміною майнового стану посадовців.

За десять років система пережила кілька серйозних криз.
💻 Перший запуск був надзвичайно складним.
У 2016 році НАЗК ще не мало власної ІТ-інфраструктури, а Реєстр працював на орендованому обладнанні. Першу спробу запуску 15 серпня довелося зупинити через відсутність необхідного атестата захисту. Повноцінно система запрацювала лише 1 вересня 2016 року.

📊 Сьогодні щороку декларації подають близько 800 тисяч осіб. Опрацювати такий масив вручну неможливо, тому систему поступово автоматизували.

У 2018 році запрацював логічний та арифметичний контроль, який автоматично порівнює дані декларацій із державними реєстрами та формує рейтинг ризику.
Найризиковіші декларації першими потрапляють на перевірку.

⚖️ Не менш серйозними були політичні та конституційні кризи.
У 2019 Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення — усі відповідні кримінальні провадження довелося закрити. Того ж року Верховна Рада повернула цю відповідальність новим законом.

У жовтні 2020 Конституційний Суд завдав системі ще одного удару: заблоковав низку механізмів фінансового контролю, повні перевірки декларацій та відповідальність за недостовірне декларування. Публічний доступ до Реєстру також довелося закрити.
Уже за кілька днів його відновили, а до кінця року парламент повернув НАЗК необхідні повноваження і кримінальну відповідальність за неправдиві відомості в деклараціях.

🇺🇦 Нове випробування принесла повномасштабна війна.
24 лютого 2022 публічний доступ до Реєстру закрили з міркувань безпеки, обов’язкове декларування призупинили, як і повні перевірки.
У 2023 систему відновили. Наслідком стало безпрецедентне навантаження: посадовці мали подати декларації одразу за кілька років, і до Реєстру майже одночасно надійшло близько 1,9 млн декларацій.

🤖 Сьогодні система значно автоматизованіша.
Декларанти можуть отримувати відомості про своє майно безпосередньо з державних реєстрів через функцію «Дані для декларації», а інформацію щодо членів сім’ї — через «Дію». Частина декларації вже може заповнюватися автоматично.
При цьому автоматизація не замінює перевірок: остаточні висновки про недостовірні відомості, необґрунтовані активи чи можливе незаконне збагачення ухвалюють фахівці НАЗК.

📌 За 10 років е-декларування перетворилося з технічно проблемного реєстру на один із центральних інструментів антикорупційної системи України. Це поступове закріплення принципу, що статки людей, які розпоряджаються владою та бюджетними ресурсами, мають бути прозорими для суспільства.

У нас є відео, де докладніше розповідаємо про це 👨‍💻Як цифровізація ламає корупцію

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою