Страх згуртував Європу.

Страх згуртував Європу. Націоналізм може зруйнувати її оборонну єдність - The Economist

Литва, для якої німецькі війська століттями були джерелом страху, сьогодні вітає постійне розміщення німецької бронетанкової бригади. Російська агресія та політика Дональда Трампа змінили європейське сприйняття загроз: сусіди дедалі більше покладаються на переозброєння Німеччини.

У 2029 році Берлін планує витрачати на оборону 3,5% ВВП, або €162 млрд — більше, ніж сукупні оборонні видатки Великої Британії та Франції торік. Після десятиліть недостатнього фінансування європейські лідери побоюються, що США відступлять від своїх зобов’язань раніше, ніж Європа навчиться самостійно стримувати Росію.

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало поштовхом до змін. Повернення Трампа, його зневага до союзників і прагнення завершити війну на вигідних Москві умовах посилили відчуття небезпеки.

Як зазначає The Economist, підтримка України та підготовка до меншої ролі США об’єднали більшість європейських урядів. Спільна загроза навіть допомогла Лондону відновити зв’язки з партнерами після Brexit. Проте ця єдність може виявитися нетривкою.

Протягом наступних 12 місяців вибори відбудуться в Іспанії, Франції, Польщі та Італії. У кількох країнах до влади можуть наблизитися праві націоналісти. Частина з них має історію симпатій до Москви — зокрема Марін Ле Пен у Франції та колишній генерал Роберто Ванначчі, який кидає виклик Джорджі Мелоні справа.

Для України ризик полягає не лише у проросійських настроях. Навіть у Польщі, де неприйняття Росії об’єднує політичних суперників, частина консерваторів вимагає обумовлювати допомогу Києву поступками, зокрема в питаннях історичної пам’яті. Водночас опір націоналістів глибшій європейській інтеграції загрожує спільним оборонним проєктам.

Дослідниця Ліана Фікс застерігає від можливого розколу: північно-східна група країн продовжить стримувати Росію, тоді як частина південних урядів може обрати примирення з Путіним, повернення до російських енергоносіїв і пріоритет боротьби з міграцією.

Німеччина тоді опиниться перед складним вибором. Її безпека потребує захисту Польщі та Балтії, але нарощування німецької сили спирається на співпрацю з Францією та європейськими інституціями. Якщо Париж відмовиться від спільного курсу, ці інтереси можуть розійтися.

Політика Трампа посилює суперечність: він закликає Європу більше витрачати на оборону, водночас шукаючи зближення з Путіним і підтримуючи прихильні до Росії націоналістичні сили.

Американський тиск змусив Європу серйозно взятися за власну безпеку. Але завершити цю роботу буде складно, якщо національні суперечності зруйнують здатність діяти разом.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою