Official MCP server for OpenTG is here 🎉

Try it

🇺🇸🦆 Трамп після проміжних виборів стає «кульгавою качкою».

Ціна держави

Ціна держави

@costukraine

Просвітницький проект про економіку CASE Україна http://case-ukraine.com.ua Підтримати: https://www.patreon.com/costua https://www.youtube.com/ЦінаДержави Співпраця й реклама @jesfor

37,469 subscribers
Open in Telegram
🇺🇸🦆 Трамп після проміжних виборів стає «кульгавою качкою». І саме це може зробити його зовнішню політику небезпечнішою.

У новій статті для Foreign Affairs Деніел Дрезнер та Елізабет Сондерс аналізують, чого чекати від Дональда Трампа після втрати республіканцями контролю над Конгресом.

Президенти другого терміну, які більше не залежать від виборців, часто переключаються на зовнішню політику. Усередині країни їхній простір для великих законодавчих ініціатив звужується, зате президентські повноваження дозволяють значно вільніше діяти за кордоном.

Автори нагадують: Білл Клінтон наприкінці каденції намагався досягти ізраїльсько-палестинського миру, Барак Обама після поразки на проміжних виборах 2014 року уклав ядерну угоду з Іраном і нормалізував відносини з Кубою, а Джордж Буш-молодший пішов на різке збільшення військ в Іраку.

Але ситуація Трампа особлива. Це вже його другий період «кульгавої качки», а попереду понад два роки без необхідності переобиратися. Демократи контролюватимуть Палату представників і Сенат, що може означати нові розслідування бізнесу родини Трампа й загрозу імпічменту. Автори вважають, що загнаний у кут президент може стати ще більш непередбачуваним на міжнародній арені.

Найбільші ризики вони бачать у двох напрямах — Іран і Куба.
🔴 Іран. За даними, наведеними у статті, адміністрація Трампа та Ізраїль уже підготували плани нових ударів після проміжних виборів. Трамп може спробувати ескалацією зламати патову ситуацію й змусити Тегеран капітулювати. Але автори вважають, що результат може бути протилежним: Іран посилить атаки на торговельне судноплавство, американських союзників у Перській затоці та військову інфраструктуру США.

Нова велика хвиля війни може знову підштовхнути вгору ціни на енергоносії та створити ризик глобальної економічної кризи. Водночас навіть радикальніший крок — наприклад, висадка американських військ на острові Харк — може виявитися занадто непопулярним навіть серед прихильників Трампа.

🔴 Куба. Інший сценарій — спроба домогтися зміни режиму в Гавані. У 2026 році США, за текстом статті, фактично запровадили повне ембарго, а економічна та енергетична ситуація на острові різко погіршилася.

Повалення кубинського режиму є особистим пріоритетом держсекретаря та радника з нацбезпеки Марко Рубіо і добре вписується в курс на посилення американського домінування у Західній півкулі. Для Трампа така операція може виглядати привабливою ще й тому, що не потребуватиме такого масштабу ресурсів, як війна з Іраном.

Є й третій ризик — велика угода з Росією та Китаєм. Трамп може спробувати організувати формат із Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном та використати Україну або Тайвань як розмінну монету заради образу «миротворця». Але автори сумніваються, що такий сценарій принесе реальний результат: Путін не демонструє готовності до компромісу, а Пекін не сприймає Тайвань як предмет переговорів із Вашингтоном.

Трамп, на думку авторів, уже використав більшість очевидних дипломатичних ходів: переговори з КНДР, вихід з ядерної угоди з Іраном, нову торговельну угоду в Північній Америці, Авраамові угоди, спробу отримати Гренландію. Тому спокуса перейти від дипломатичного шоу до ще більш ризикованих дій може лише зростати.

Є й менш традиційний сценарій: використання зовнішньої політики для фінансової вигоди родини. Автори згадують літак від еміра Катару, $2 млрд інвестицій від фонду, пов’язаного із саудівським кронпринцом, та прибутки від криптовалютних проєктів. За оцінкою The New Yorker, родина Трампа отримала $4 млрд від подібної діяльності.

І найбезпечніший сценарій може виявитися найпростішим — нічого не робити.

Трамп може присвятити останні два роки переоблаштуванню Вашингтона, помилуванням, переслідуванню політичних противників і створенню власної політичної спадщини всередині країни. Для союзників США це означає 2 роки підвищеної невизначеності, коли особисті мотиви президента можуть дедалі сильніше впливати на рішення у сфері війни й миру.

На тлі альтернатив саме зовнішньополітична бездіяльність може стати найкращим сценарієм для світу.

📩Підписуйся на "Ціну держави"
Open post in Telegram