ЗАЛІЗО ЗА 200 ГРИВЕНЬ ЧИ ЗА 2000? АБО ЯК МАРКЕТИНГ ПЕРЕМАГАЄ ФІЗІОЛОГІЮ
Предвю
Особливо мені сподобалося, як автор спочатку відправив сульфат заліза на пенсію, потім оголосив бісгліцинат новим поколінням, а наприкінці ще й налякав передозуванням вітаміну B12.
Нещодавно натрапив на цікаву публікацію, де один відомий лікар (з етичних міркувань, не буду показувати хто саме) пояснює, які препарати заліза хороші, які погані, а які взагалі давно пора відправити на пенсію.
Читаю й думаю: панове, а коли це фармакологія встигла перетворитися на конкурс краси серед таблеток? 🤔
Давайте розберемося, що тут не так, які форми заліза дійсно працюють і чому іноді людина місяцями ковтає дорогі препарати, а її феритин як був 8, так і залишився.
ПОЧНЕМО ІЗ «ЗАСТАРІЛОГО» СУЛЬФАТУ ЗАЛІЗА
Сорбіфер, Тардиферон та інші препарати на основі сульфату заліза містять двовалентне залізо Fe²⁺.
І це не якийсь пережиток минулого століття, а одна з найбільш досліджених форм для лікування залізодефіцитної анемії.
Так, сульфат заліза може викликати нудоту, закрепи, дискомфорт у животі. Але це не означає, що він поганий або що новіші препарати автоматично кращі.
Ба більше, у рекомендаціях American Gastroenterological Association 2024 року прямо зазначено: переконливих доказів переваги однієї пероральної форми заліза над іншими немає, а сульфат заліза залишається раціональним вибором завдяки своїй вартості.
Тобто препарат, який у дописі фактично відправили на пенсію, міжнародні експерти досі рекомендують. Як би незручно це не було для маркетологів.
Дослідження: AGA Clinical Practice Update, 2024. DOI: 10.1016/j.cgh.2024.03.046
ТАРДИФЕРОН — ТЕ САМЕ ЗАЛІЗО, АЛЕ З ІНШОЮ ШВИДКІСТЮ ВИВІЛЬНЕННЯ
У публікації автор пояснює, що Тардиферон краще переноситься, оскільки залізо вивільняється поступово.
Звучить логічно. Але є нюанс.
Основне всмоктування заліза відбувається у дванадцятипалій кишці та проксимальних відділах тонкого кишечника. І якщо препарат вивільняє значну частину заліза вже за межами цих ділянок, його засвоєння може бути менш ефективним.
Британські гастроентерологічні рекомендації взагалі не радять препарати заліза з модифікованим вивільненням як стандартний вибір, оскільки переконливих переваг щодо абсорбції та переносимості не продемонстровано.
І тут найцікавіше: Сорбіфер Дурулес також має технологію поступового вивільнення заліза.
Тобто протиставляти ці два препарати за принципом «старий Сорбіфер і сучасний Тардиферон» — досить дивна історія.
Дослідження: British Society of Gastroenterology Guidelines, 2021. DOI: 10.1136/gutjnl-2021-325210