♻️Трохи про встановлення факту ухилення одного з батьків від виконання обов`язку щодо утримання загиб

Трохи про приватне право🧐

Трохи про приватне право🧐

@glossema

Канал про приватне право

11,193 subscribers
Open in Telegram
♻️Трохи про встановлення факту ухилення одного з батьків від виконання обов`язку щодо утримання загиблого військовослужбовця

Постанова КЦС ВС від 27.05.2026 у справі № 584/661/24

1️⃣Метою заявленого позову у справі, яка переглядається, є встановлення факту ухилення одного з батьків від виконання обов`язку щодо утримання загиблого військовослужбовця з метою подальшого вирішення питання про право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

2️⃣Частиною 2 статті 16-4 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (внесена Законом від 09 грудня 2023 року №3515-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги»). визначено, що в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

3️⃣Системне тлумачення частини другої статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у взаємозв`язку з нормами сімейного, цивільного та цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку, що законодавець, визначаючи необхідність встановлення факту ухилення від виконання обов`язку щодо утримання за життя загиблої особи, мав на меті окреслити саме часові межі існування такого факту, а не обмежити момент його встановлення судом. Інше тлумачення цієї норми, зокрема як такої, що вимагає встановлення відповідного факту виключно за життя особи, суперечило б як її змісту, так і меті правового регулювання, оскільки фактично унеможливлювало б застосування цієї норми у значній кількості випадків і призводило б до отримання державної допомоги особами, які фактично не виконували покладених на них обов`язків, що порушувало б принципи справедливості та добросовісності.

4️⃣Отже, з урахуванням наведеного аналізу, слід дійти висновку, що факт ухилення від виконання обов`язку щодо утримання не має бути встановлений судовим рішенням виключно за життя загиблої особи, оскільки чинне законодавство не містить такої вимоги, а відповідна норма визначає лише необхідність встановлення самого факту та його часову прив`язку до періоду життя особи. Водночас такий факт може бути встановлений судом і після смерті військовослужбовця, за умови доведення, що ухилення мало місце саме за його життя, причому судове рішення у такому випадку має ретроспективний характер і спрямоване на встановлення обставин минулого, які породжують юридичні наслідки на майбутнє, зокрема у вигляді припинення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

5️⃣Загальні засади виникнення та припинення цивільних прав і обов`язків закріплені у ЦК України, відповідно до статті 11 якого цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з юридичних фактів. Факт ухилення від виконання обов`язку щодо утримання у цьому випадку виступає саме таким юридичним фактом, з яким закон пов`язує можливість припинення або обмеження суб`єктивного права особи на отримання соціальної виплати. При цьому цивільне законодавство не містить обмежень щодо часу встановлення юридичних фактів і допускає їх встановлення судом незалежно від моменту їх виникнення, за умови, що такі факти мають юридичне значення для виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків.

6️⃣Процесуальний механізм встановлення юридичних фактів визначений положеннями ЦПК України, відповідно до яких суди здійснюють захист прав, свобод та інтересів осіб у спосіб, визначений законом, а також наділені повноваженнями встановлювати факти, що мають юридичне значення. Норми ЦПК України не містять обмежень щодо можливості встановлення фактів, які мали місце в минулому, у тому числі після смерті особи, якщо встановлення таких фактів необхідне для реалізації прав інших осіб.
Open post in Telegram