Головнокомандувач Михайло Драпатий визначився із заступником і пропонує кандидатуру бригадного генер

Головнокомандувач Михайло Драпатий визначився із заступником і пропонує кандидатуру бригадного генерала Сергія Собка.

Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко давно стежить за розвитком кар’єри Собка і на основі відкритих даних, свідчень двох джерел з близького оточення генерала і джерела в Генеральному штабі вона розповідає, хто він.

Читніть.

...

Драпатий, Забродський, Паліса, Сухаревський, Миргородський, Буданов і власне — Собко. Це, звісно, не весь перелік — ті, що першими спадають на думку [вибачте, якщо когось пропустив]. Але їх об'єднує період АТО/ООС, який сформував в них вищих командирів нової української армії.

І, чесно, я не розумію, як та гнила та іржава армійська система зразка до 14 року змогла виховати таких тіпів. Завдяки яким ми якось вивезли той період.

Ось візьмемо Собка.

5 разів навчався за кордоном — із них тричі в США. Закінчив з найвищими результатами. На базі Форт-Беннінгу — головному навчальному центрі армії США для піхоти та бронетанкових військ — є його прізвище, як найкращого іноземного студента за 2009 рік.

А його дипломну роботу - "Танкові війська в гибридній війні" американці взяли за основу реформування своїх танкових військ в 2019 чи 2020 році, причому самі це визнали.

З таким рівнем знань, вільним володінням іноземною, ерудованістю і всіма властивими йому талантами Сергій Собко міг успішно будувати кар'єру в більш перспективніших і популярніших на той момент сферах. Але ні. Принципово вирішив лупати скалу в українській армії — одній із найменш популярних інституцій [до 14 року].

І як бачимо — роз'єбав. Попри всі обставини, закони фізики, матеріальні і нематеральні фактори, які були проти нього — він взяв і роз'єбав.

Читаючи хронопис кар'єри Собка як людини і військового — я захопився. Не те, щоб я до цього не знав, що Собко хороший тіп — просто не уявляв, що настільки.

Словом, читайте.