«Знаю, що треба.

«Знаю, що треба. Але не стартую». Слухайте, за 15 років я чув це стільки разів, що вже не порахую. І справа майже ніколи не в лінощах. Справа в тому, як сформульований план.

Джеймс Клір в «Атомних звичках» розповідає про британське дослідження.

Одній групі людей дали тільки мотивацію - пояснили, як тренування захищають серце. Іншій ще й дали дописати одне речення: «Наступного тижня я тренуватимусь [день] о [година] в [місце]».

У групах без такого речення щонайменше раз на тиждень тренувалися 35-38% людей. У групі з реченням - 91%.

Це називається «наміри виконання». Мозку не треба щоразу вирішувати, коли й де - він уже знає. «Треба більше рухатись» - це побажання. «Я тренуюсь у понеділок, вівторок, четвер і п'ятницю о 6:00 вдома на килимку» - це план.

Спробуйте прямо зараз. Напишіть своє речення: я зроблю X о Y в Z. Можна в коментарях, можна в нотатках телефону. Головне - написати.