​​Постанова ВП ВС щодо можливості прокурора оскаржувати рішення на користь засудженого якого належни

​​Постанова ВП ВС щодо можливості прокурора оскаржувати рішення на користь засудженого якого належним чином не повідомили про розгляд його апеляційної скарги

Cправа № 229/188/22

https://forum.antiraid.com.ua/topic/16585-postanova-vp-vs-shhodo-mozhlivosti-prokurora-oskarzhuvati-rishennja-na-korist-zasudzhenogo-jakogo-nalezhnim-chinom-ne-povidomili-pro-rozgljad-jogo-apeljacijnoyi-skargi/

Велика палата зазначила, що прокурор може оскаржувати рішення на користь засудженого. Право прокурора на апеляційне і касаційне оскарження (п. 20 ч. 2 ст. 36, п. 6 ч. 1 ст. 393, п. 6 ч. 1 ст. 425 КПК) є самостійним. На відміну від інших учасників, для прокурора закон не встановлює меж на кшталт «у частині, що стосується інтересів». Тому прокурор може оскаржити рішення і тоді, коли його вимога спрямована на поліпшення становища обвинуваченого (засудженого) або відновлення його процесуальних прав. Неподання скарги самим засудженим чи його захисником цього права не позбавляє (пп. 93–94, 100).

Прокурор може посилатися як на порушення з ч. 2 ст. 412 КПК, так і на інші істотні порушення за ч. 1 ст. 412 КПК. Звузити його право лише до «безумовних» підстав означало б доповнити закон тим, чого законодавець не ухвалював (пп. 102–105).

Згода засудженого чи потерпілого не потрібна. Така касаційна скарга не є представництвом у розумінні ст. 23 Закону «Про прокуратуру». Прокурор діє як самостійний учасник провадження в публічному інтересі законності. Засада диспозитивності не дає засудженому чи потерпілому права дозволяти або забороняти прокурору оскарження. Суд не може запровадити умову про попередню згоду шляхом тлумачення (пп. 110–116).

Коли обвинувачений (засуджений) заперечує проти запропонованого прокурором способу усунення порушення, суд оцінює добровільність і усвідомленість такої позиції. Це впливає на розгляд скарги по суті, але не на право прокурора її подати (п. 101).

Якщо особа не знала дати засідання, то відсутність у її апеляційній скарзі клопотання про особисту участь не є добровільною, свідомою й однозначною відмовою від цього права. Таке клопотання не звільняє суд від обов'язку належно повідомити особу. Довідка про доставку SMS на інший номер, ніж вказаний у скарзі, не підтверджує належного повідомлення. ВП послалася на рішення ЄСПЛ у справах «Ермі проти Італії» та «Захіровіч проти Хорватії» (пп. 147, 152–153).

#Великапалата
#повноваженняпрокурора
#кримінальнийпроцес