- Здрастє, я Іра, і я їбанько.

- Здрастє, я Іра, і я їбанько.
Всі:
- Здрастуй Іра!

Кароче, пішла кормить Стугну. Не закрила повністю двері.
Мала приблуда побачила відкриті двері і рванула на багаті села. А конкретно на дах. По дверям вишкрябалось.
Я побачила тільки як фіст мелькнув.
Я, канєшно же, кинула все і рванула за тою козою слідом.
Правда не по дверям, а по драбині.
Драбина посунулась на мокрому бетоні і наїбнулась.
Разом зі мною.
І як не приклалась же я спиною об бордюр!

І все б нічо, не вперше літаю, але я тупо не змогла встать.
Мені це не понравилось, тому я рішила комусь пожалітись. А кому я ще можу пожалітись? Канєшно бригаді швидкої.

До травматолога мене доставили в грязному халаті і тапках. І без телефону.
Добре, шо один пацієнт з порізаною рукою пожалів бідосю і довіз звідтам додому.

Скай в шокові. Мать вперше в житті без нього кудись змилась.
Приблуда самостійно злізла з даху і зайшла в дім.
А я тепер думаю де взять жорсткий бандаж для спини і гроші на КТ. І хто мене буде возить до нейрохірурга?
І главно – хто буде гулять зі Скаєм?

Боже-боже, тьоті на днях полтіннік, а вона геть не кається! 🙄