Обожнювала ринок «Анголенко» в Запоріжжі і у вихідні часто їздила туди. Любила гуляти в парку, легко знаходила спільну мову з новими людьми.
Із перших тижнів повномасштабного вторгнення село Федорівка опинилося під російською окупацією. Їй разом із рідними вдалося вибратися та переїхати в Запоріжжя.
«Бабуся була правдолюбкою, завжди вболівала за справедливість, не боялася казати те, що думає. Сильна, вольова жінка, але водночас мʼяка, емпатична, дуже сентиментальна. Вона ніколи не могла пройти повз чужої біди», – сказала онучка Анна Фощан.
10 жовтня 2026 року Віра Сігайова загинула внаслідок російського удару керованими авіабомбами по будинку в Запоріжжі. Через атаку не стало також її доньки Наталії та онучки Поліни.
У Віри залишилися син, донька, онука та онук.