ДИТИНА НЕ ПОВИННА ДУМАТИ ПРО ДОРОСЛОГО!!!
Під розбором вірша про маму, яка заснула, з'явилися коментарі. Я хочу їх розібрати окремо, бо в них питання, яке ставлять багато добрих людей.
"Це ж про повагу до чужого сну."
"Мама просто втомилась, хай поспить."
"А хто, по-вашому, має про це думати? Дитина дурна?"
Спершу про те, в чому коментатори мають рацію. Повага до чужого сну це чудова риса. Якщо у Вашій родині не гриміли посудом і не вмикали пилосос, поки хтось відсипається у вихідний, це хороший досвід. Людина, яка так росла, часто не бачить у вірші нічого страшного. Так і має бути. Ваш досвід справжній і показує, як виглядає здорова версія.
Але подивіться, що відбувається у вірші. Дитина не просто тихіше грається. Вона ховає сміх у шафу. Ковтає пісню. Боїться, що мама прокинеться і розгнівається. Називає власний голос ЛИХОМ. Обіцяє взагалі не гратися, якщо мама не прокинеться.
Це вже не про сон. Це про ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
ЗОВНІ ОДНАКОВО, ВСЕРЕДИНІ ЗОВСІМ ІНАКШЕ
Уявіть двох дітей, які граються пошепки.
Перша чула від мами: "Я відпочиваю, пограйся тихіше, я поруч". Дорослий тримає ситуацію. Дитина виконує просте правило і не відчуває, що від неї щось залежить.
Друга не знає, що з мамою. Вона знає лише, що мама може прокинутись іншою. Тому вона сторожує, прислухається, зменшується. Ситуацію тримає вона сама.
Тиша однакова. Ціна різна.
ЧОМУ ДИТИНА НЕ ПОВИННА ДУМАТИ ПРО ДОРОСЛОГО
Перше. Дитина не дурна. Навпаки, вона вчиться дуже точно. Вона читає мамин настрій по кроках у коридорі. Але ця майстерність забирає сили, які мали піти на гру, цікавість і ріст.
Друге. У дитини є відповідальність без влади. Вона не може вилікувати маму, зняти її втому чи депресію. Проте вона вирішує, що це її робота. Так народжуються провина і тривога.
Третє. Коли дорослий нічого не пояснює, дитина пояснює все сама. "Мама втомилась, це не через тебе" це МІСТ між двома світами. Без нього дитина робить висновок: це через мене.
Четверте. Дорослий може попросити дитину про тишу. Але він не може чекати, що вона сама вгадає його стан і сховається від нього. Перше це правило. Друге це робота, яка дитині не по силах.
А ЯКЩО МАМА ПРОСТО ВТОМИЛАСЬ?
Тоді тим паче. Втомлена мама, яка каже вголос "я втомилась, це не через тебе, іди пограйся, я поруч", дає дитині все потрібне. Вірш лякає не про таких мам. Він про дім, де цих слів ніколи не звучало.
Перевірка проста. Що буде, коли дитина засміється голосно? Якщо відповідь "мама скаже: тихіше, будь ласка", це здорова родина. Якщо відповідь "станеться щось страшне і незрозуміле", то дитина вже все знає.
((((
Кілька слів тим, хто впізнав себе. Ви цього не вигадали. Дитина, яка роками стежила за дорослим, виростає в людину, що відчуває чужі настрої за секунду. Це НАВИЧКА, і Ви можете користуватись нею свідомо, коли самі вирішуєте. А сміх з шафи можна діставати поступово.
ОБІЙМАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ
Ляля ❤️