Приберіть зі словника поділ на добру і погану їжу. Печиво не вчинило злочину. У когнітивно-поведінковій терапії розладів харчування для цього є робочий прийом: ви поступово, у спокійному стані й без приниження повертаєте собі дозвіл на "заборонене", поки воно не стане просто їжею, а не здобиччю.
Перші тижні це лякає, бо хочеться їсти все підряд. Тіло надолужує те, чого роками не дозволяли. Потім хвиля спадає.
Настає точка, коли шоколад стає просто шоколадом, а не символом гріха. Але вона настає тільки після того, як ви витримали цю хвилю.
Замість щоденника калорій ведіть щоденник станів. Що відбувалося за двадцять хвилин до того, як ви пішли до холодильника?
Хто написав, хто подзвонив, про що ви подумали? За два тижні намалюється візерунок, і він скаже вам більше, ніж будь-який ліміт на день.
А перед їжею поза голодом зробіть паузу хвилин на десять. Не боротьбу.
Паузу. Запитайте себе: що я зараз відчуваю і де це відчуття в тілі?
Якщо ви все одно поїли, нічого страшного. Ви вже не на автопілоті, а саме звідти все змінюється.
Є межа, за якою лайфхаки закінчуються. Якщо зриви часті й болісні, якщо після них з'являється блювання, голодування чи проносні, це вже розлад харчової поведінки.
З ним працюють психотерапевт у зв'язці з лікарем, а не планер з наліпками. У цій галузі когнітивно-поведінкова терапія має солідну доказову базу.
І останнє.
Дієта, яку ви ненавидите, не здоровий спосіб життя. Це ще один день у тій самій камері, тільки з красивою назвою.
Уявіть себе в шістдесят. Ви дивитесь назад на життя, у якому весь час було "до". Скільки з тих років вам повернуть?
Сьогодні, якщо ввечері підете до холодильника, перш ніж відкрити дверцята, покладіть долоню на живіт. Одна хвилина. Послухайте, чи там справді порожньо, чи порожньо трохи вище.
Нагадую: психотерапія досліджує зв'язок психіки і тіла, але не замінює медицину. Фізичні симптоми - спочатку до лікаря.
ОБІЙМАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ
Лялія Мідик ❤️