Я не закликаю вас ставати жорстокими. Це було б спрощенням, і небезпечним спрощенням.
Терапевтична робота тут інша. Вона про повернення собі доступу до відчуття власної сили як внутрішнього ресурсу, а не як дії проти когось. Про те щоб вперше в житті відчути злість і не злякатись себе. Про те щоб сказати "ні" і не чекати покарання за це.
Це довга робота. Вона не робиться за один пост і не робиться швидко. Тіло, яке роками стискало щелепу замість того щоб дати собі право на голос, буде опиратись цій зміні, бо стиснутість стала територією безпеки, хоч і хворобливою.
Але без цієї роботи людина так і залишається зручною для всіх, крім себе.
Нагадую: психотерапія досліджує зв'язок психіки і тіла, але не замінює медицину. Якщо у вас хронічний біль в щелепі, скрегіт зубами, головні болі напруження - спочатку до лікаря. Тіло спочатку перевіряють на органічні причини, і тільки потім шукають психологічний шар.
ОБІЙМАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ
Лялія Мідик ❤️