Вчора, в період жартів, наш оператор в чаті підкинув Сергію банку каналу, з якої ми закриваємо потре

Вчора, в період жартів, наш оператор в чаті підкинув Сергію банку каналу, з якої ми закриваємо потреби наших підрозділів.

На що Сергій відповів, що кидає тільки бойовим підрозділам.

І питання взагалі не в тому, що він не кинув на банку, яку йому дали заради жарту, поширеного в наших колах.

Питання в іншому. У цій відповіді він фактично назвав нас тиловими. Не бойовими.

І от тут уже хочеться нагадати дуже просту річ.

Якщо ти роками публічно питаєш з усіх навколо — будь готовий, що одного дня спитають і з тебе.

З держави — можна.
З військових — можна.
З виробників — можна.
З командирів — можна.

А з вас, виходить, ні? Так не працює.

Особливо зараз, коли війна давно перестала бути історією про «хтось там воює».

Коли тисячам чоловіків уже пояснили, що «я корисний тут», «у мене робота», «у мене сімʼя», «я тримаю бізнес» — більше не аргумент.

Тому далі буде не про чужі косяки. Далі буде про особистий приклад. І про одне дуже просте питання:

чому правила мають бути для всіх, але чомусь не для всіх однаково?

Саппорт | Мерч | Донат