Про реверс-інженеринг. Мені подобаються спеціалізовані пристрої. Є ціла серія ноутбуків Panasonic Toughbook - механічно захищених пристроїв для екстремального використання. До речі, перша модель CF-25 в мене теж є. Їм можна відбитися від ведмедя. Але ще в цій лінійці є планшети. Panasonic CF-H1 я колись купив на eBay баксів за 50. Це спеціалізований пристрій, розроблений для лікарень. Окрім "стандартної" нетбучної начинки типу процесора Intel Atom та 10" екрану, він також повністю захищений (клас IP 65), має корпус з магнієвого сплаву, лазерний зчитувач штрих-кодів та RFID зчитувач, а також сенсорний екран як у Wacom-івсьських планшетах. Проблемою було те, що в моєму планшеті не було жорсткого диску, що очікувано, бо він використовувався в лікарні. Другою проблемою було те, що диск там 1,8". На щастя, залишилася корзина та перехідник на внутрішній роз'єм. Вдалося знайти підходячий IBM-івський SSD на 64 Гб, на який я на окремому компі поставив Windows 7 та всі потрібні драйвери, але далі це все треба було якось увімкнути в BIOS. USB порта на планшеті нема, але був роз'єм для док-станції, на якій є і USB і VGA. Розібрав, поліз досліджувати. Контакти USB знайти вдалося доволі швидко, але там, де мало бути живлення, його не було. Що теж очікувано, бо навряд чі постійне 5В було б присутнє на роз'ємі док-станції. Ніяких контактів, які б могли замикатися, чи кнопок, які б могли натискатися, я не знайшов, але помітив цікаву маленьку платку, встановлену всередині планшета. На ній був сенсор Холла (він реагує на магнітне поле). Приклав магніт, отримав 5В на потрібному контакті, підключив USB клавіатуру, зайшов в BIOS та доналаштував планшет.
P.S. Останнє фото взяте з ruggedpcreview.com