Шановні читачі, колеги та всі, хто запитував, як мої справи.

Шановні читачі, колеги та всі, хто запитував, як мої справи.

Сьогодні вже 28 серпня. Майже три місяці на голому окладі без права підпису. Ситуація з моїм свідоцтвом судового експерта так і не вирішилася.

Подзвонив. На питання "Ну що?" Відповідь стандартна, "Чекайте".

На конкретне запитання, "Скільки чекати?" — жодних термінів. Жодної конкретики. Просто чекайте.

Чесно? Я в шоці.

Я живу і працюю в Запоріжжі — у районі, куди регулярно прилітають FPV-дрони та КАБи. Щодня йдеш на роботу, не знаючи, чи повернешся ввечері додому. Робиш свою справу, працюєш настільки, наскільки вистачає сил, бо розумієш її важливість.

А потім стикаєшся з бюрократичною стіною, через яку не можеш нормально працювати, і навіть не можеш отримати просту відповідь, коли це закінчиться?

Якщо це питання не буде вирішене у визначені законодавством терміни, доведеться звертатися по юридичну допомогу та вирішувати його вже в правовому полі.

Зараз я опинився в абсурдній ситуації. Замість того, щоб повністю зосередитися на своїй роботі та викликах війни, я змушений думати про те, що робити далі. І мимоволі ставити собі запитання, а чи потрібна державі моя праця взагалі?

Дякую всім, хто тримає зі мною зв’язок, пише й цікавиться ситуацією.

Вибачте за емоції. Але мовчати про це вже просто немає сил.

Бережіть себе 🤝