на малому подвір'ї ростуть космомальви,
вмивають барвами сіре щодення.
їхні стебла — сузірно-колючі —
малюють сюжети на моєму тілі:
ретроградний меркурій,
чорні діри,
як я стаю метеоритом,
розбитим об власні очікування.
"ти хочеш взлетіти?
обпалить тебе зірка,
а сяйво розріже очі," —
пророчать відлунням співи комет.
накриюся ковдрою — темною
туманністю, сховаюся
в тенетах земних.
хилячись вниз,
по волі гравітації,
космоквіти повинні зав'яти.
і все ж, пелюстки мальви
сягають увись,
здіймаються крізь хмари,
шари атмосфери,
до свого ясного зеніту.
"ти хочеш проясніти?"
я вийду за межі, за горизонт подій,
зорбітованих долею,
заквітчаю інші молочні шляхи:
цей всесвіт доволі великий.
@poemallyna
на малому подвір'ї ростуть космомальви, вмивають барвами сіре щодення.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1 414 підписників
Відкрити в Telegram