Побачення
(монорим)
Небесні рибини сіріють, ідуть знов на нерест.
Великі хвости, як і серце, надвоє роздерлись
в потоках повітря, що гладило кичери череп,
мов кучері наші тоді, як брели собі через
сільську сліпоту до зміїстих плаїв. На вечерю
все кликала мати. Хати затремтіли знічевʼя:
гора до гори пригорнулась — і цьом. Хоч би ще раз
на згадку сповию свій стан, затягнувши твій черес,
що запах у шкірі зберіг, але ти… Тихо щез десь:
у колах полону, либонь, на щиті. Тільки шелест
дроздам підіграє — дітей оминатиме вереск,
що з горла у гори злітає до риб на той берег.
Не тільки туманні хвости, а й серця їхні стерлись.
Відчула твій запах, немов на побаченні, ще раз.
Вітри найтемніших часів туго стягують черес.
@virshoplitkarka
#олена_галунець
#віршопліткарка
Побачення (монорим) Небесні рибини сіріють, ідуть знов на нерест.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram