Рефлексія порожніх чарок
А заходи все сумніші. Як давні фото.
Гіркіші думки і все більше іржі на кронах.
І знову ти пишеш, аби не забути, хто ти,
І знову когось хорониш.
Розпечено-жовтий колір із теплих фільтрів
Тьмяніє у сутичці проти холодних духів,
І крутиться колесо, ніби пакет на вітрі,
І в тиші його повороту така задуха —
Лишається просто лягти у відкриту пащу
Осіннього вовка, готового жерти серпень.
Із літом вмираєш і ти,
І щоразу важче,
Повільно, немовби плювок, що усе повзе по
Підвальній стіні, розмальованій у п'ятнадцять,
В таке ж, як і нині, пивне тютюнове літо,
Коли, не шкодуючи ніг, ти усе тинявся
Своїм невеличким світом.
Дощі на підході. Понурі. Холодні. Інші.
Безбарвні світанки, тумани, кручині чвари.
А там із погодою будуть мінятись вірші,
Бо поки це — так, рефлексíя порожніх чарок
Лягає на захід, рудий, як зів'яла хвоя.
Потрібно писати,
Аби не забути хто я.
///
@nikolasson
#ніколассон
Рефлексія порожніх чарок А заходи все сумніші.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,412 subscribers
Open in Telegram