За ширмою з листя
проміння іскриться,
Шукає дороги додолу.
Як злитком зависне,
то рвуться під тиском
Липневі одежі тополі.
Чи можна зігріти
зусиллями літа
Кутки, заморожені смутком?
Захоплені твістом
спідниця з батисту
Та вітер танцюють розкуто.
Зима не забута:
у кожній пелюстці
Сліди, що стихії лишили.
Та щастя карбункул
росте самобутньо,
Вбираючи співи пташині.
Засріблені пасма
оплетують ласо
Потоки із сонцесофітів.
Минулі контрасти
змиваються часом,
Щоб дати новим пломеніти.
Під ширмою з листя
надвечір не спиться,
Куйовдиться сміхом повітря.
Вистукують спиці
розмов щось жаристе,
І край і в неспокої квітне.
@literospletinnia
За ширмою з листя проміння іскриться, Шукає дороги додолу.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,412 subscribers
Open in Telegram