Храм поезії (🖤)

Храм поезії (🖤)

@uapoets

зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313

1,414 subscribers
Open in Telegram
поетичний конкурс «ланіти Афродіти»

вітаю, наші переможці:

1 місце — Алеф
2 місце — Ольга Ритик
3 місце — Марія Чекарьова
3 місце — Юрій Іванов
3 місце — Раміна Солнцева

судили Коваленко, Волощенко та... Read more →
1 photo
поступ непевний у море з тисячі трав,
станеш на міну часу — спогади розірвуть
ставитимеш питання німі вітрам:
хто і навіщо сили стільки відклав?
скільки забрати, щоб не розізлити гру?

бруд, що навколо,... Read more →
Ігри в бісер

це був наш коронний фокус.

ми розмахували руками,
нервово жестикулюючи,
балансуючи
на невидимому канаті.

коли ми зустрілися посередині,
ти вкладав бісер мені до рота,
заштовхував кінчиком... Read more →
Кожного разу, коли вони зустрічалися,
коли сварилися і сперечалися,
все перекочувалося і не закінчувалось,
і кожного разу повітря засвічувалось,
з очей виганяючи найменший сумнів,
і історія їхніх... Read more →
в спальниках повних диму сни зовсім інші сняться
звичне для мене ліжко, замкнене в сірих стінах
корчиться від тривоги,
думкою оповите,
як ти там засинаєш під свічкове
багаття

замкнуті в кола люди до... Read more →
Бабуся вчила:
відріж шкірку яблука довгим витком,
кинь через плече —
і неодмінно побачиш
першу літеру імені кохання.

Не маю жодного уявлення,
звідки яблуко може щось знати
про коханих,
проте кращої... Read more →
на площі митній
біля стенду
де усміхнені люди
обіймають левів
панд
дітей
і якихось підозріло щасливих оленів

я сказав:
– щось у картинці вашого раю
забагато роботи дизайнерів
жінка за стендом усміхнулась
так... Read more →
"Щастя"

Щастя...було так близько, було зi мною...
Ходило в маркет, гуляло в лісі, гойдало хвою
Для мене ранок відкривало добрим словом
І шепотіло ніжно те магічне дієслово
Щастя...таке маленьке...таке... Read more →
місто стишене моститься на крилі,
несе у собі слова:
дай пережити цю ніч мені та
моїм далеким не дай і дня без цієї нестерпно солодкої гравітації

наше стишене серце настільки ж велике, наскільки й... Read more →
Намалюю дивосвіт по номерах,
Напророчу, навіщую, навигадую.
Блискавицею розтягнеться твій стяг
І розчиниться у потаємних задумах.

І розплавиться під сонячним кутом,
Розіллється на молекули під... Read more →