йти на твій голос,
коли кімната ставить розтяжки та гострі кути,
коли чорнота набухає, що аж тріщить хітин
моєї самотності полюс
кличе назовні усю накопичену кволість
ця ніч як наступний рівень — боюсь... Read more →
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,401 subscribers
Open in Telegram мій друже вірний, спали цей лист і попіл слів моїх проковтни.
я стану вільним. життя, мов міст, скінчиться вдосвіта у вогні.
я стану сіллю і сповню вщерть відкриті рани усіх віків.
я добровільно... Read more →
я стану вільним. життя, мов міст, скінчиться вдосвіта у вогні.
я стану сіллю і сповню вщерть відкриті рани усіх віків.
я добровільно... Read more →
завів коханку дуже схожу на тебе
не так щоб зовнi, але голос звички потреби
абсолютно твої
вона має кота
вона вірить в Христа
перед сном вона вголос рахує до ста
дуже хоче відвідати всі європейські... Read more →
не так щоб зовнi, але голос звички потреби
абсолютно твої
вона має кота
вона вірить в Христа
перед сном вона вголос рахує до ста
дуже хоче відвідати всі європейські... Read more →
дихати
від першої букви до сьомої ранку
язиком привласнювати ті самі смертоносні проміллє
твоєї шкіри кутиків губ
чорне на чорному
і не кажи що не подобається
скільки екранів гріють відбитки твоїх... Read more →
від першої букви до сьомої ранку
язиком привласнювати ті самі смертоносні проміллє
твоєї шкіри кутиків губ
чорне на чорному
і не кажи що не подобається
скільки екранів гріють відбитки твоїх... Read more →
Обстріли зривають листя з дерев,
імена з пам'яті,
людей з їхніх квартир.
Хочеться стати незворушним каменем,
що падає в підвалини чорних дір.
Місто кашляє і блює генераторами,
підземні переходи пахнуть... Read more →
імена з пам'яті,
людей з їхніх квартир.
Хочеться стати незворушним каменем,
що падає в підвалини чорних дір.
Місто кашляє і блює генераторами,
підземні переходи пахнуть... Read more →
підлижи декламатору
у душі недостатньо попелу
нам терміново потрібно іще
під ніжно-строкатим постером
в коментарях декламує поет
і прикол, що не власну поезію,
а якоїсь коханням повитої пані
про буття та... Read more →
у душі недостатньо попелу
нам терміново потрібно іще
під ніжно-строкатим постером
в коментарях декламує поет
і прикол, що не власну поезію,
а якоїсь коханням повитої пані
про буття та... Read more →
– Звідки ти, чорна валко, пташина зграє?
– Ми, капелане, мешканці міста, якого немає.
Прийшли сюди, принесли покору і втому.
Передай своїм, що стріляти більше немає по кому.
Наше місто було з каменю та... Read more →
– Ми, капелане, мешканці міста, якого немає.
Прийшли сюди, принесли покору і втому.
Передай своїм, що стріляти більше немає по кому.
Наше місто було з каменю та... Read more →
Екзистенційна криза
дрібка дитячих істин
в манних розводах каші —
завтра не буде краще,
нащо для нього їсти?
крейда в рівняннях пише
криво мої константи —
завтра, якщо настане,
буде суттєво гіршим.
слухавки... Read more →
дрібка дитячих істин
в манних розводах каші —
завтра не буде краще,
нащо для нього їсти?
крейда в рівняннях пише
криво мої константи —
завтра, якщо настане,
буде суттєво гіршим.
слухавки... Read more →