#службова_недбалість
#істотна_шкода
#тяжкі_наслідки
#причинний_звязок
#службові_обовязки
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
✅ Для кваліфікації діяння саме за ст. 367 КК має бути встановлено, що діяння вчинене службовою особою під час виконання нею своїх обов’язків. Заподіяна службовою особою шкода з інших обставин, що не залежали від неї, не дає підстав стверджувати про наявність злочинної службової недбалості, так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.
✅ Істотна шкода та тяжкі наслідки можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв’язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для цього необхідно встановити, яке саме порушення службових обов’язків передувало настанню істотної шкоди чи тяжких наслідків, що це порушення було їх необхідною умовою і, що службова особа усвідомлювала чи повинна була усвідомлювати розвиток причинного зв’язку, тобто те, що її діяння стане причиною настання саме зазначених наслідків.
✅ Для з’ясування наявності об’єктивної сторони службової недбалості під час судового розгляду має бути встановлено нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло обов’язків, покладених на неї цим актом; які саме обов’язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконати у відповідних умовах; чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов
язки в умовах, що склалися; у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов’язків і які саме наслідки вони спричинили; чи перебували службові порушення у причинному зв’язку з тими наслідками, що настали.
✅ Службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала обєктивну можливість виконати дії, які входять в коло її обов’язків.✅ Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК, визнається закінченим з моменту заподіяння тяжких наслідків. Їх відсутність може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку. При цьому у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру має бути належним чином підтверджено (у тому числі цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.
✅ Причинний зв’язок, як ознака об’єктивної сторони злочину, підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що, якщо ж причинний зв’язок між діянням і наслідком не встановлений, об’єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов’язкової її ознаки, як причинний зв’язок.
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139178182