Я на вакації до наступної середи, тому тут майже нічого не виходить.

Я на вакації до наступної середи, тому тут майже нічого не виходить. Але все ж знайшов час послухати новий альбом Interpol, який захвалили ледь не на рівні Antics.

І частково цей захват небезпідставний. This Mirror Weights A Ton дійсно можна вважати довгоочікуваним рухом вперед. Десь з self-titled в 2010 і до останнього жахливого релізу у 2022 гурт перебував немов у стагнації: непогані 2-3 сингли, а все решта — тоскний філер.

З новинкою Interpol нарешті вийшов за ці межі й пропонує не тільки швидкісну, гітарну дрочку 4 акордів, а ще й нечувані (в межах гурту, звісно) експерименти типу більш розлогих мелодій чи жіночих беків або вокалу Кесслера. Навіть знову зʼявився чистий денспанк, чого я від Interpol не очікував почути.

Також, думаю, свою роль зіграв перехід на лейбл Partisan. Останній повноформатник на Matador піарили абсолютно ніяк, що є однією з причин його провалу. А на Partisan хлопців прийняли, як вдома, влаштували хороший кавередж з новинкою: тексти в NYT і GQ, участі в подкастах. Проявів гурту у медіа побільшало.

Але захват, наголошую, лише частковий у мене. Десь з середини This Mirror Weights A Ton стає дещо одноманітним і балансує на межі з нецікавістю. На Wake Up Interpol ще раз прокидаються, а далі йдуть без особливого ексайтменту, втім доволі рівно. Проте, це дуже хороший результат для гурту, який був на один крок від того, щоб кожні пʼять років катати ювілейні тури на підтримку Turn On The Bright Lights, погодьтеся.

Може з наступним альбомом буде ще краще.

https://youtu.be/MHTi6c2Q9cI