Донать.
Просто донать.
Справедливості не існує. Це треба прийняти. Ну, дивіться. Я втратила найважливішу людину мого життя. І все. Держава нічого мені не надала. Жодної компенсації. Жодної підтримки. Бо, мабуть, не могла надати. Бо поки триває велика війна. Але я не скаржуся. Я щомісяця доначу пʼятизначну суму. Я дуже люблю свою країну. Я не кажу: «ой, так я і так віддала найцінніше». Ну нє. Так воно не працює. Я подорослішала, зрозуміла, взяла на себе всю відповідальність. І все.
Мій тато також дуже любив Україну. Тому, пішов добровольцем. Тому, загинув. Тому, моє серце розбите. Але така нам випала доля і ми мусимо її прийняти з гідністю. Всьому вина - рф. Це клоака і ядро зла. Я надіюся, ви це розумієте.
ДОНАТЬТЕ.