Іноді ми так розчаровуємося, коли щось не виходить, кудись запізнюємося або раптом скасовується важл

Іноді ми так розчаровуємося, коли щось не виходить, кудись запізнюємося або раптом скасовується важлива зустріч. У такі моменти здається: ну чому саме зараз і саме зі мною? 🤷🏻‍♀️

Та є одна притча, яку я згадую щоразу, коли щось іде зовсім не за планом.

«Усе, що не робиться, — на краще».

У одного царя був мудрий радник. Що б не траплялося — добре чи погане — він завжди повторював:

— Усе на краще.

Одного разу на полюванні цар випадково втратив палець. Він був розлючений, а радник, як завжди, сказав:

— Усе на краще.

Цар не витримав і наказав кинути його до в’язниці.

Минув час. Цар знову вирушив на полювання, заблукав у лісі й потрапив до племені, яке збиралося принести його в жертву.

Та перед обрядом вони помітили, що в царя немає пальця. А жертва мала бути фізично неушкодженою.

Царя відпустили.

Повернувшись додому, він одразу згадав слова радника. Втрата пальця, яка здавалася нещастям, урятувала йому життя.

Тоді цар наказав звільнити радника й запитав:

— Тепер я розумію, чому моя втрата була на краще. Але що доброго було в тому, що я посадив тебе до в’язниці?

Радник відповів:

— Якби ти не посадив мене до в’язниці, я був би на полюванні разом із тобою. І коли тебе не змогли б принести в жертву, поруч був би я.

Мабуть, не кожну неприємність варто одразу називати благом. Але іноді те, що сьогодні здається невдачею, згодом виявляється саме тим поворотом, який був нам потрібен.

А як ви ставитеся до фрази «усе, що не робиться, — на краще»? Вірите в неї чи все ж не завжди?

👋 Книги українською | Наш чат