Тому коли я кажу клієнтам "радійте, що вас не любить ця людина" - я не жартую і не втішаю. Я констатую факт з позиції двадцяти двох років практики.
Якщо людина з деструктивним ядром вас любить і приймає без спротиву - ось це має вас насторожити. Значить, ви або підлаштувалися під її правила гри, або ще не показали справжню себе.
А якщо вона вас відштовхує, знецінює, ігнорує - значить, у вас залишилося щось, що вона не змогла привласнити чи зламати.
Це не втіха. Це діагностика.
І так, це боляче. Бути відкинутою, навіть людиною, чия думка об'єктивно нічого не варта - все одно активує ту саму давню рану покинутості. Тіло не розрізняє, хто саме вас відкидає - токсична колега чи мама з дитинства. Реагує однаково.
Тому я не скажу вам "просто відпустіть і не звертайте уваги". Це фігня, яку люблять писати в інстаграмі люди, що ніколи не сиділи з клієнтом, який тридцять років намагався заслужити любов холодної матері.
Що робити з цим по-справжньому.
Перше - вчитися розрізняти тілесний сигнал тривоги від реальної загрози. Не кожне стиснення в грудях означає, що ви зробили щось не так. Часто це просто стара сигналізація, яка спрацьовує на знайомий тригер.
Друге - працювати з тим самим внутрішнім об'єктом, який колись вимагав, щоб ви заслуговували любов. У психодинамічній терапії ми буквально йдемо туди, звідки взявся цей голос, і поступово віддаємо йому справжній вік і справжнє місце - в минулому, а не за кермом вашого дорослого життя.
Третє - перестати вимірювати свою цінність реакцією людей, чия психіка структурно нездатна побачити вас правильно. Це те саме, що ображатися на дальтоніка за те, що він не бачить кольору вашої сукні.
І останнє, найважче. Дозволити собі сум за тим, що батьки чи значущі дорослі колись не могли дати вам ту любов, яку ви заслуговували. Без цього визнання будь-яка інтелектуальна робота лишається просто розумною, але не цілющою.
Це довгий шлях. Ніхто не проходить його за один пост у фейсбуці і навіть не за один рік терапії.
Але точка відліку одна. Те, що вас не любить людина з потворною душею - це не вирок. Це доказ, що ваша душа лишилася цілою.
ОБІЙМАЮ ВСІМ СЕРЦЕМ
Лялія Мідик ❤️