6) спецзвіт Європейської рахункової палати 2021 року про боротьбу з великою корупцією в Україні.

6) спецзвіт Європейської рахункової палати 2021 року про боротьбу з великою корупцією в Україні. Він особливо добре перегукується зі словами Хоппе про відсутність нормальної оцінки результатів міжнародної допомоги. Палата перевіряла підтримку ЄС у 2016-2019 роках і встановила, що для половини перевірених проєктів було складно оцінити їхній внесок у боротьбу з корупцією, бо результати не мали належних базових показників, цілей та вимірюваних індикаторів, а звітність часто стосувалася діяльності та продуктів, а не результату. При цьому загальний висновок аудиту був: ініціатив багато, але результатів для протидії великій корупції недостатньо. (Publications Office of the EU)

7) офіційна позиція Вищої ради правосуддя 2021 року щодо вирішального голосу міжнародних експертів. Це вже безпосередньо правова площина. ВРП зверталася до Верховного Суду щодо можливого конституційного подання і стверджувала, що наділення Етичної ради з міжнародними членами такими повноваженнями не має належної конституційної основи та нівелює роль національних суб'єктів формування ВРП. Окремо ВРП публікувала «Сім аргументів...», де ставила саме питання, яке ми обговорювали: міжнародні експерти отримують значні владні можливості, але не несуть перед українським суспільством співмірної відповідальності і не підконтрольні йому. (Законодавство України)

8 ) спільна заява міжнародних партнерів від 10 вересня 2021 року. Вона цікава не як критика, а навпаки - як документ, що пояснює первинну логіку моделі. ЄС, США, Німеччина, Канада, Велика Британія, Рада Європи, ПРООН та інші партнери тоді прямо називали роль міжнародних експертів «тимчасовою, але вирішальною». Це дуже корисно сьогодні: можна поставити просте питання, коли саме «тимчасова» модель має закінчитися і за якими критеріями визначається готовність України повернути ці функції власним інституціям. (Portal)

9) офіційні дані ВККС про формування ГРД 4.0 від 6 серпня 2025 року. Їх варто мати поруч із колонкою і стенограмами як нейтральну фактичну основу. За даними ВККС, у зборах брали участь 12 ГО, було 24 кандидати, причому 17 із 24 висувалися одночасно двома організаціями. DEJURE офіційно висунула не 8, а 9 кандидатів - це важливе уточнення до цифр, які звучали на ТСК. ВККС також дозволяє буквально по прізвищах відтворити всю мережу подвійних висувань. (ВККС України)

в підсумку двох підбірок маємо: внутрішні свідчення учасників, відповідь другої сторони, журналістський матеріал, українські офіційні документи, стенограми марламентського Комітету та ТСК, дослідження Ради Європи, OECD, Європейської рахункової палати та аналітичної організації, яка сама працює за донорської підтримки.