2 ТРИЗУБ ПОСЕЙДОНА Море не вміє брехати.

2

ТРИЗУБ ПОСЕЙДОНА

Море не вміє брехати. Воно пам’ятає
усіх, хто приходив до нього вночі.
І хвиля, торкнувшись піску, промовляє
те, що не скажуть ні люди, ні сни.

Воно не питає, хто правий, хто винен,
не знає кордонів, держав і імен.
Лиш хвиля до хвилі — і вічність невпинно
гойдає на гребенях білий човен.

Я бачила море — воно було синім,
як небо, що вміє прощати дощі.
Та в кожній блакиті ховається сива
пам’ять про тих, хто не вийшов з води.

І Крим мені сниться не сонцем, а тишею,
де чайки кричать над прозорим краєм,
де море так близько — рукою лиш дише,
а ми ще не знаємо, що все втрачаєм.

Там хвилі цілують старі камені,
Мов матері — зморшки своїх синів.
І в кожнім мовчанні вчувається мені
Розмова поглинутих морем днів.

Море не знає, де завтра причалить
Людська доля — човен у вирі імли.
Воно береже те, що люди втрачали,
І топить усе, що вони не змогли.

У неї немає ні царства, ні трону,
Лиш сила безодні у кожній краплині.
І тризуб величний царя Посейдона
Не в морі вирує — він спить у людині.

Бо кожен із нас — це маленькеє море,
Де стільки любові, розлук і надій...
Ми носимо шторм у людському просторі,
А сонце ховаємо в мушлі блідій.

І поки ще хвиля знаходить каміння,
поки ще ріка пам’ятає мости,
поки ще у світі живе покоління,
якому є що берегти й віднести —

нехай не мовчить ця велика стихія,
нехай через нас говорить вода.
Бо море не просить собі героїв —
воно лиш нагадує: пам’ять жива.

А якось, коли відшумлять усі бурі
І втишиться врешті залізний прибій,
Ми знову прийдемо під небо лазуре —
Не чужі для моря у долі своїй.

І хвиля накриє сліди на піску,
неначе прощення, якого чекали.
Та те, що ми справді лишили в житті,
не змиють ні море, ні час, ні причали.

Бо хвиля минає.
А пам’ять — лишається.

І море це знає.

Мабуть, тому
воно знову й знову
приходить до берега
з вічним тризубом
із піни,
із солі,
із неба,
із снів —
і б’ється об землю
за тих,
хто любив.

Мізіна Анастасія (@naaa_styaaa)

#тризуб_посейдона

2 ТРИЗУБ ПОСЕЙДОНА Море не вміє брехати.

Храм поезії (🖤)