Моє пташа, розхристане і босе,
Зневірилось. Розстебнуте нутро.
Злетів з віконниці міцний прогонич,
Пташа осердя вигризло й втекло.
Нездужало. Склювало сірий камінь,
Що замість хліба груди підпирав.
Зреклося всіх знайомих і незнаних –
І густиною плавиться діра.
Пташа зцілиться силою тяжіння
І чорне око віями до хмар
Приліпиться, а там панує тиждень
І день, і ніч, і зоряний нектар.
Сполохано пораниться об зірку
І гойдалки влаштує навесні
Пташа. Воно з любові і повірʼїв.
Дитя примхливе. Тільки не спини.
Оксана Мовчан @sarahwatsonrhymes
#оксана_мовчан
Моє пташа, розхристане і босе, Зневірилось.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram