на річищах губ осілий попіл
хижею істотою стікає до підніжжя,
як Ґолум, що забув своє ім'я,
впивається прогнилими зубами
в незаймане гілля.
і вже тече живиця з краплями отрути –
скоріше б затвердіти
не проронити жодної зернини
не вимовити жодної хвали
безпам’ятство... мерщій-но огорни
/
прогірклі пластівці оголені вогнем –
наш хліб на язиках,
псалом розкреслений – знамено ХХІ сторіччя,
як зупинити все?
як напоїти всіх із чаші забуття?
і вирвати, і вирватись...
причастям сиплються із дзьобів
побічні сповіді
у пащі ненажерливих потвор
//
підхоплені вітрами смолисті крила
ллються проливним дощем
у човен із потрісканим правилом
по óсі вверх на протилежний полюс –
хтось вимовить
"як цього літа стелиться жасмин".
@black_white_house_poetry
#зламані_квіти
на річищах губ осілий попіл хижею істотою стікає до підніжжя, як Ґолум, що забув своє ім'я, впиваєть
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram