«Одеса. — Храм поезії (🖤) у Telegram

@uapoets

зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313

«Одеса. 01.09.2026»

Місто хотіло проститися з літом — не встигло.
Вечір серпневий умить спопелився — померк.
Гуркіт і темрява склали баладу про смерть,
Тишу прогнали, а спокою винесли вирок.

Музика щезла: налякано стих відчайдух —
Крихта-цвіркун, що пілікав уперто на скрипці.
Ранене місто ридало й ревіло про ницість
Зойками смертних: «Тікай! Надто близько! Впадуть!»

Вереск автівок нагадував жалісний вий.
Осінь до міста заходила грізно, як вершник —
Той, що з мечем і віщує загибель живим.
Вересень. Місто зустрілося з КАБами вперше.

©Марія Чекарьова (@virshimashi)

початок вересня 2026 року