Грає кохання майстерно у хованки,
Часом стихає, щоб потім штормити.
А пелехатими хмарами миті
Небо штрихами надії наповнюють.
Як доведеться стикнутись орбітами
З тим, хто буденності дасть неповторність,
Фарби пастелі самі наче створять,
Пісня натхненно у простір летітиме.
Іноді криються знакові зустрічі,
В нерозберисі в автобусі з місцем.
В серце незриме щось зможе пролізти.
Чи то з поривчастим вітром запуститься?
Часом стосунки чаяться в несхожості,
В галасі сурм рятівних, як зіб'єшся,
В кількості солі в ранковій яєшні,
Під парасолькою днями негожими.
Містяться в діях для знайдення потягу,
Навіть тоді, як один лиш мандрує.
Як дзеленчать чуйно-голосно струни
І на початку знайомства і протягом!
Та у роках почуття не потопляться.
Щоб у строкатості смуг вирувати,
Будуть у каві, букетах, джелато.
І розшукають обручки у попелі.
@literospletinnia
#оксана_приходченко
Грає кохання майстерно у хованки, Часом стихає, щоб потім штормити.
Храм поезії (🖤)
@uapoetsзв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
1,414 subscribers
Open in Telegram